Християнська етика 9-і класи

Дистанційне навчання 2021-2022 н.р

Тема1. " Провідники духу".

Урок 8   (25.11.21)

Тема. Святитель Димитрій Ростовський. Іван Тобольський ( Максимович). Преподобний Паїсій Величковський.

Матеріал для  опрацювання:

Святитель Димитрій Ростовський.

Іван Тобольський ( Максимович)

Український церковний діяч, богослов, духовний письменник — автор численних поетичних творів. 

Іоанн народився в 1651 році в місті Ніжині в родині шляхтича Максима Васильківського (прізвисько походить від міста Василькова), який пізніше переїхав до Києва, орендував млини і землі у Києво-Печерської лаври і став відомий своїми пожертвами на будівництво багатьох київських храмів. Іван був старшою дитиною в сім'ї і, як інші десять синів, отримав своє прізвище Максимович від імені свого батька (цим пояснюється збіг по батькові та прізвища). Маму Іоанна звали Єфросинія.

  Про дитячі та юнацькі роки життя Івана відомості не збереглися. У 1668-1675 роках він навчався в Києво-Могилянській академії та по її закінченні був залишений в ній викладачем латинської мови. У 1675 році, незабаром після закінчення академії, прийняв у Києво-Печерській лаврі чернечий постриг з ім'ям на честь святителя Іоанна Златоуста від архімандрита Інокентія (Гізеля). Завдяки своїм богословським знанням і проповідницьким талантам Іоанн був призначений лаврських проповідником, посада якого займав до 1680 року. Незабаром архієпископ Чернігівський Лазар (Баранович) висвятив Іоанна в сан ієромонаха. 

      У січні 1711 Петро І грамотою викликав архієпископа Іоанна в Москву. Там він оселився в Донському монастирі, де місцеблюститель патріаршого престолу Стефан (Яворський) вручив йому царський указ про призначення його на Тобольська кафедру. 28 лютого Іоанн був возведений у сан митрополита. Митрополит Іоанн активно розвивав будівництво храмів, в тому числі кам'яних.9 червня 1715 Іоанн відслужив літургія, а потім влаштував трапезу для духовенства і жебраків, за якої сам прислужував гостям. Після пішов у свої покої, в яких на наступний ранок був виявлений мертвим у молитовному положенні на колінах перед Іллінською Чернігівською іконою Божої Матері. 

Преподобний Паїсій Величковський.

Домашнє завдання:

- записати в зошит 5 рис характеру, які поєднують цих благочестивих  людей.

 

Урок 7    ( за 18.11.21)

Тема. Святитель Петро Могила, його культурно - просвітницька діяльність.

Матеріал для  опрацювання:

1.Перегляньте відео

2. Запишіть 3-4  досягнення святителя

Домашнє завдання:

- записати 2-3 видатнеих випускника Києво -Могилянської Академії

 

Урок 6    ( за 11.11.21)

Тема. Узагальнення знань учнів з теми № 1. Відповіді на запитання.

Роботу виконати на окремому аркуші, сфотографувати та відправити на електронну адресу tanyapeduk@i.ua або у вайбер за телефоном 0502848884

Матеріал для  опрацювання:

Завдання 1.      Подумайте і напишіть правила, які допоможуть побудувати своє життя у відповідності з християнським моральним законом, заповнюючи таблицю

( правильно виконане завдання оцінюється в 4 бали).

Християнські добродіяння	Практичне застосування
Смирення у житті
Непохитна мужність у вірі
Скромність і розбірливість у вживанні слів і інших виразів наших думок і почуттів
У справах правда і істина
У ставленні до інших – милосердя
З усіма жити мирно
Бога любити усім серцем

Завдання 2. Заповніть таблицю ( правильно виконане завдання оцінюється в 4 бали).

Добрі звички	Погані звички

Завдання 3. Визначте, чия поведінка була схожою на поведінку перших християн. Чим саме?

 ( правильно виконане завдання оцінюється в 4 бали).

Ситуація	Визначення
а) Одного дня ми з сім’єю проводили вихідний день на пляжі. Діти купалися в морі і будували замки на піску. Раптом вдалині показалася маленька старенька, її сиве волосся розвівалося на вітрі, одяг був стареньким, місцями залатаним. Вона щось бурмотіла про себе, підбираючи з піску якісь предмети і перекладаючи їх у сумку. Батьки покликали дітей і веліли триматися їм подалі від старенької. Коли вона проходила мимо, раз у раз нагинаючись, щоб щось підняти, вона посміхнулася не одній сім’ї, але ніхто не відповів їй на вітання. Через декілька днів ми дізналися від рятувальників цього ж пляжу, що маленька старенька все своє життя присвятила тому, щоб підбирати з пляжів друзки скла, якими відпочиваючі могли порізати собі ноги.
б) Їдучи вчора по вулиці Франка, я побачив попереду на рівні з машиною, що їхала переді мною, стареньку бабусю, дуже згорблену, з палицею. Виглядала вона дуже бідно. У тому місці пішохідного переходу не було і пробігла думка, що вона так може простояти дуже довго.. Бабуся зробила крок вперед і стало страшно, щоб «Шевроле», що їхало досить швидко, її не зачепило. І тут – майже Диво… «Шевроле» зупинилося, водій увімкнув аварійку, не соромлячись сигналів тих, хто "дуже поспішає" в нашому ряді за мною. З місця пасажира вийшла жінка і перевела цю бабусю через дорогу.

При виконанні третього завдання самі ситуації переписувати не треба. Просто запишіть у таблиці варіанти ситуацій а) чи б) + своє визначення.

БАЖАЮ УСПІХУ!

Дистнційне навчання 2020-2021 н.р

Тема1. " Првідники духу".

Урок 1    ( за 11.11.21)

Тема. Узагальнення знань учнів з теми № 1. Відповіді на запитання.

Роботу виконати на окремому аркуші, сфотографувати та відправити на електронну адресу tanyapeduk@i.ua або у вайбер за телефоном 0502848884

Матеріал для  опрацювання:

Завдання 1.      Подумайте і напишіть правила, які допоможуть побудувати своє життя у відповідності з християнським моральним законом, заповнюючи таблицю

( правильно виконане завдання оцінюється в 4 бали).

Християнські добродіяння	Практичне застосування
Смирення у житті
Непохитна мужність у вірі
Скромність і розбірливість у вживанні слів і інших виразів наших думок і почуттів
У справах правда і істина
У ставленні до інших – милосердя
З усіма жити мирно
Бога любити усім серцем

Завдання 2. Заповніть таблицю ( правильно виконане завдання оцінюється в 4 бали).

Добрі звички	Погані звички

Завдання 3. Визначте, чия поведінка була схожою на поведінку перших християн. Чим саме?

 ( правильно виконане завдання оцінюється в 4 бали).

Ситуація	Визначення
а) Одного дня ми з сім’єю проводили вихідний день на пляжі. Діти купалися в морі і будували замки на піску. Раптом вдалині показалася маленька старенька, її сиве волосся розвівалося на вітрі, одяг був стареньким, місцями залатаним. Вона щось бурмотіла про себе, підбираючи з піску якісь предмети і перекладаючи їх у сумку. Батьки покликали дітей і веліли триматися їм подалі від старенької. Коли вона проходила мимо, раз у раз нагинаючись, щоб щось підняти, вона посміхнулася не одній сім’ї, але ніхто не відповів їй на вітання. Через декілька днів ми дізналися від рятувальників цього ж пляжу, що маленька старенька все своє життя присвятила тому, щоб підбирати з пляжів друзки скла, якими відпочиваючі могли порізати собі ноги.
б) Їдучи вчора по вулиці Франка, я побачив попереду на рівні з машиною, що їхала переді мною, стареньку бабусю, дуже згорблену, з палицею. Виглядала вона дуже бідно. У тому місці пішохідного переходу не було і пробігла думка, що вона так може простояти дуже довго.. Бабуся зробила крок вперед і стало страшно, щоб «Шевроле», що їхало досить швидко, її не зачепило. І тут – майже Диво… «Шевроле» зупинилося, водій увімкнув аварійку, не соромлячись сигналів тих, хто "дуже поспішає" в нашому ряді за мною. З місця пасажира вийшла жінка і перевела цю бабусю через дорогу.

При виконанні третього завдання самі ситуації переписувати не треба. Просто запишіть у таблиці варіанти ситуацій а) чи б) + своє визначення.

БАЖАЮ УСПІХУ!

Тема: " Людина та суспільство 

Урок № 8 ( за 25.05.20)

Тема.  Регіональний компонент. Екскурсії по святих місцях рідного краю.

Матеріал для опрацювання:

Подорож третя:

Святе джерело у селі Золотий Колодязь

Село Святогорівка 

Дайте відповіді на запитання:

- Що в цих  відео вас найбільше вразило?

- Що було цікавим?

- Про що ви хотіли би розказати іншим?

Домашнє завдання:

Розказати  батькам та іншим рідним про  святі місця рідного краю. 

Дякую за роботу!

Урок № 7 ( за 18.05.20)

Тема.  Регіональний компонент. Екскурсії по святих місцях рідного краю.

Матеріал для опрацювання:

Подорож друга:

"Святогірська Свято - Успенська Лавра"

Перегляньте відео

Дайте відповіді на запитання:

- Що в цих  відео вас найбільше вразило?

- Що було цікавим?

- Про що ви хотіли би розказати іншим?

Домашнє завдання:

Розказати  батькам та іншим рідним про  святі місця рідного краю. 

Дякую за роботу!

Урок № 6 ( за 04.05.20)

Тема. ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 

з теми " Людина та суспільство".

Матеріал для опрацювання

Дайте відповіді на запитання:

Блок І. 

 Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бала.

1) Що допомагає протистояти негативним  факторам, які впливають на духовне виховання людини?

2) Які якості повинен мати хртстиянин?

3) Що є найціннішим у подружньому житті?

4)  Щоб ви зпропонували зробити для того, щоб біцянки і учні завжди виконували свої обіцянки і дані їмдоручення?

Блок ІІ.

За правильно виконане завдання 4 бала

ТВОРЧА РОБОТА

Записати по три варіанти відповіді:

 - права молодого  подружжя;

 - обов"язки студента університету;

-  обов"язки дитини в родині.

Дякую за роботу!

Урок № 5 ( за 27.04.20)

Тема. Самостійність і відповідальність. Розум і воля.Опитування (ступінь відповідальності за вчинки, розвиток самосвідомості).

Матеріал для опрацювання:

  Добра людина з християнської точки зору – та, що не тільки має у собі віру, але й намагається своїм життям  та добрими справами славити Творця. У добрих справах виховується душа людини.

Усі людські дії можна віднести до свідомих, підсвідомих та інстинктивних. Різниця між ними в тому, що ідеї свідомих дій зароджуються у свідомості людини, тобто первинну роль тут відіграє розум. Інстинктивними діями людини керують рефлекси та звички. Підсвідомими - інтуїція, часто - віра, совість. Для того, щоб людський розум підкорився вірі, необхідна вільна згода розуму на ідею віри, тобто певне смирення.

Навчившись елементарній самостійності у виробленні рішень, ми прагнемо швидко все у цьому світі пізнати, спробувати, відчути. Без смирення перед вищими заборонами молодості важко вистояти в добрі. Християни покликані стати відповідальним. Цю чесноту душі плекають із раннього дитинства. Спочатку в сім’ї, коли потребують від дитини правдивого визнання своїх провин, а згодом у школі  - вимогами виконання обов’язків школяра, використанням системи оцінювання знань і поведінки учня, тощо.

   Відповідальність людини допомагає їй виховувати самостійність, отримувати навички керувати собою, смирення та повноту свободи. Розуміння мети своєї діяльності, особиста готовність відповідати за результати своїх вчинків, а також виконувати свої обов’язки, долаючи труднощі та перешкоди, називається відповідальністю.

Прочитайте тексти. Висловіть своє враження від прочитаного

Іменини

Сьогодні день народження Ніни. Прийшли гості. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це ж бабуся за стіл сяде. Їй вісімдесят років. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся – ложка тремтить, крапельки падають на стіл. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: у Ніниної бабусі руки тремтять.

  Ніна тихенько сказала мамі:

  - Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

  - Чому? – здивувалася мати.

  - У неї руки тремтять. Капає на стіл…

  Мама зблідла. Не сказавши ні слова, вона зняла зі столу білу скатерть і сховала її в шафу.

  Мама довго сиділа мовчки, потім сказала:

  - У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною.

      За В. Сухомлинським

-         Як ви гадаєте, чому Нінина мама так зробила і так сказала?

-         Ніна прийняла самостійне рішення стосовно бабусі. Чи є воно відповідальним?

Життя – це безцінний дар, даний людині Богом. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром – залежить від неї самої. Його можна витратити на різні задоволення, а можна присвятити Богові та людям. Це вже кожен визначає самостійно.

Ро́зум — поняття, яке означає здатність мислити: аналізувати, й робити висновки. Вища форма творчої інтелектуальної діяльності, що полягає в усвідомленому оперуванні поняттями і спирається на розкриття їхньої природи і змісту. У повсякденному сприйнятті «розумна істота» — це істота, що сприймає інформацію, мислить, навчається, має бажання й емоції, робить вільний вибір й демонструє доцільну поведінку. Розум характеризує загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань чого-небудь.

Природний розум — закладена Богом з початку існування особистості здатність людини мислити.

 Воля - це цілеспрямоване саморегулювання людиною своєї поведінки, виражене в здатності свідомо долати перешкоди і труднощі при здійсненні дій і вчинків. Вольові дії виникають або із внутрішнього відчуття, або з чіткого усвідомлення-переконання людини, що вона має зробити те чи інше.

Тест

на визначення рівня відповідальності старшокласників

1. Учитель доручив тобі підготувати доповідь на засідання гуртка, ти...:

а) знайдеш літературу і самостійно підготуєшся;

б)         зробиш доповідь абияк з того, що буде під рукою;

в) забудеш про це доручення, бо в тебе є важливіші справи.

2. Мама попросила тебе забрати з дитячого садка сестричку, ти...

а)          зробиш це із задоволенням;

б) спробуєш це передоручити комусь іншому;

в) будеш займатися своїми справами, сподіваючись, що мама сама  зробить це пізніше.

3.   Ти пообіцяв своєму другові повернути його книгу саме сьогодні, але в тебе виникли термінові справи, тому ти…:

а) знайдеш хвилинку, щоб виконати обіцянку;

б) попросиш когось зробити це за тебе;

в) забудеш про обіцянку, бо твої справи важливіші.

4. Один із учнів вашого класу повинен був виступити на шкільній  конференції, але він раптом захворів, ти...

а) сам запропонуєш свою кандидатуру, підготуєш виступ;

б)          спробуєш вмовити виступити когось із однокласників;

в) не зреагуєш на проблему, бо «твоя хата з краю».

5.    Прогулюючись парком, помічаєш незгасне вогнище, ти...

а) спробуєш зробити все, щоб його загасити;

б) повідомиш кого-небудь про необхідність вжити заходів;

в) спокійно підеш далі, бо це не твоя справа.

Підрахувати кількість відповідей а, б, в.

Більшість «а» — високий рівень;

більшість «б» — середній рівень;

більшість «в» —   низький рівень.

Домашнє завдання.

Заповніть анкету

  АНКЕТА

Визначення рівня відповідальності

за доручену справу

1.           Що таке відповідальність?

2.     Яку справу ти називаєш відповідальною?

3.     Яку людину ти називаєш відповідальною? Чи є такі у нас у класі?

4.     Чи буває так: хтось із дітей не дотримав слова, не виконав завдання, підвів клас, і в тебе на нього проявляється злість, ти ним не задоволений?

5.     За невиконання яких справ ти більше всього буваєш незадоволений своїми товаришами?

6.     Щоб ти запропонував зробити, щоб учні завжди виконували свої обіцянки і дані їм доручення?

 Дякую за роботу!

Урок № 4 ( за 13.04.20)

Тема.  Відносини чоловіка й жінки  сакральність і відповідальність.

          Подружжя. Вибір наречених, дошлюбна цнота.

             Матеріал для опрацювання:

Ми говоритимемо про знайомі вам речі, дещо ви дізнаєтесь нове. Ми поглянемо на шлюб з точки зору християнської етики, а також спробуємо розібратися у сучасних прагматичних поглядах і в кінці уроку відповісти на запитання: «Чому так важливо, щоб чоловік і дружина належали тільки один одному?», «Чи важливі, на ваш погляд, християнські чесноти в подружньому житті?», «Сексуальна революція і вседозволеність – благо чи лихо і як вони впливають на сімейне щастя?»

Все людство складається з чоловіків та жінок, які і відрізняються один від одного, і мають багато спільного. За задумом Творця, вони мають доповнювати один одного і утворити єдине ціле. Ця єдність досягається в шлюбі.

Словникова робота

Сакральний – у широкому значенні той, що має відношення до таємного, божественного, релігійного, небесного і відрізняється від повсякденних речей і понять. Чи чули ви думку про те, що шлюби укладаються на небесах?

Християнство розглядає шлюб як дію, сповнену високого сакрального значення. У чому ж сакральна реальність шлюбу і як вона виявляється? Вона полягає у самій основі шлюбу, бо шлюб – це первинна людська єдність: двоє, чоловік і жінка, були створені як єдине ціле (не добре людині бути одній).

За візантійським обрядом вінчання (а ви вже знаєте, що християнство прийшло в Київську Русь саме з Візантії) священик звертається до Бога з проханням благословити шлюб так, як Він благословив союз Авраама і Сарри, Ісаака і Ревекки, Іакова і Рахілі, Іоакима і Анни, Захарії і Єлизавети.

 Перший подружній союз, заснований на внутрішній єдності чоловіка і дружини є союз прародителів – Адама і Єви і був благословенний в раю в присутності Бога. Міцнішого союзу, не можна зустріти ні в родинному зв’язку, ні дружбі. «Чоловіка й жінку, створив їх» (Бут.1.27), «Полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом» (Бут.2.24).

    Коли ж ця перша пара згрішила, Бог покарав Адама з Євою. Проте Творець не залишив рід людський напризволяще і дарував йому прощення через покаяння. Шлюби перелічені в візантійській молитві, існували у священній присутності живого Бога і в цьому сенсі були воістину сакральними. Христос не перетворив шлюб природній на шлюб сакральний – Він просто надав особливу висоту шлюбним стосункам. З цього часу шлюб є покликаним Христом до участі в оновленому житті. 

У Церкві шлюбний союз стає таїнством. При його здійсненні наречені перед священиком і Церквою відкривають свою свободну волю завжди перебувати у взаємній подружній вірності. Церква їх бажання затверджує. І союз їх благословляється як образ духовного союзу Христа і Церкви.

Святість християнського шлюбу робить його несхожим на будь-який інший шлюб, укладений поза Церквою, бо через благодать Божу він стає «каменем, на якому із сім’ї твориться домашня церква (Кол. 4, 15). В основі сімейного життя лежить любов до Бога і один до одного. Читаємо слова апостола Павла: «Чоловік віддає належне жінці, так само й жінка - чоловікові» (1 Кор. 7,3). Тобто, метою шлюбу, крім продовження роду, є – гармонійний розвиток духовно-моральних якостей і здібностей подружжя через взаємоспілкування, фундаментом якого є любов, взаємопідтримка, відповідальність. Отже, щоб шлюб був щасливим і міцним, обоє мають дуже відповідально підходити до нього. Сказано: «Жінки, підкоряйтесь своїм чоловікам, як Господу» (Еф.5,22). Чоловік у сім’ї головний, на ньому більша відповідальність, він знає як повести сім’ю згідно з заповідями Божими, а жінка знає, як йти: вона в любові виховує дітей, дбає про сімейний побут… Одним словом – берегиня. «Чоловік у домі – голова, а жінка – душа».

Особливістю християнського шлюбу є моногамія (один – одна), неповторність нерозривність союзу. Тому треба відповідально підходити навіть до дошлюбних знайомств.

Як ви думаєте, до чого може призвести легковажність молодих людей у стосунках з представниками протилежної статі? 

Дізнаємось, якими були стосунки молоді в минулому в українському суспільстві 

Хлопці та дівчата спілкувалися на людях. За звичаєм, дівчина наодинці з хлопцем могла бути лише до заходу сонця, а, наприклад, на Прикарпатті на забавах були присутні батьки або старші родичі. Це, втім, не заважало молоді милуватися, проте свою цноту дівчата берегли. Колись уся громада зневажала дівчину, яка давала волю нестриманому коханню.

Їй було дуже важко потім влаштувати своє особисте життя. В західних регіонах України майже до ХХ ст. бутував звичай карати хлопця і дівчину за дошлюбні стосунки (зламували калину у дворі дівчини, що втратила цноту, вимащувався паркан дьогтем і т. інше).

Чому ж з давніх-давен наш народ засуджував втрату цноти до шлюбу?

Христос заповідав цноту в поглядах (Мт. 5;28); в одязі (Іоан 2:15-16); у думках (цнота в думках зберігає наше серце чистим: "Блаженні чисті серцем, бо вони Бога узрять", – сказав Христос, Мф. 5;8); цнота у мові: «Ніяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших» (Еф.4:29).

Цнота полягає також у дотримання заповідей Господніх.

«Я є Господь Бог твій, нехай не буде в тебе богів інших!...»

«Не сотвори собі кумира»

«Не промовляй імені…»

«Пам’ятай день суботній!»

«Шануй батька свого …»

«Не убий»

«Не перелюбствуй»

«Не кради»

«Не псевдосвідч або не чини наклепів»

«Не забажай»

Саме 7-а Заповідь вимагає від нас відповідальності перед Богом за збереження цноти до шлюбу і в шлюбі (через вірність і бережне ставлення один до одного). Навпаки – порушення її призводить до серйозних наслідків, до яких молода людина виявляється неготовою (вагітність, народження дитини або хвороби).

Чи зустрічали ви в художній літературі приклади втрати цноти до шлюбу?  Думаю, всім вам відома поема Т. Шевченка «Катерина». Що сталося з героїнею, до чого призвела легковажність дівчини? Катерина стала покриткою (дівчина, яка позбулася невинності до шлюбу, народила дитину). А в романтичній баладі «Лілея» юна дівчина потерпає навіть не за свій гріх, а за гріх материн: мати народила її поза шлюбом, але люди, не вибачаючи матір, не щадять і дочку:

«Убити не вбили,

Тільки мої довгі коси

Остригли, накрили

Острижену ганчіркою,

Та ще й реготали».

Проблеми перелюбу, невірності в шлюбі ми зустрічаємо у творах Льва Толстого. Наприклад, у романі «Війна і мир» юна Наташа Ростова, вихована в дусі християнської моралі, довго чекала на свого нареченого Андрія Болконського і необачно підпадає під вплив зовнішньої краси та улесливих слів світського, висловлюючись сучасним терміном, мажора – Анатолія Курагіна. Наташа погоджується з ним тікати з дому. Цього не сталося – кузина Соня завадила, але Наташа, усвідомивши весь жах можливого вчинку, вважає себе «падшей женщиной». Зауважте, що втрата цноти була лише в думках. (В бесіді можна використовувати твори літератури М.Лермонтова. «Герой нашого времени», повість «Княжна Мері», роман Г.Флобера «Мадам Боварі», романи О.Бальзака та інші).Щоб не зазнати драм чи навіть трагедій, треба дбати не лише про збереження цноти, але й відповідально ставитися до вибору супутника життя. Це справді має бути, як і задумано Богом, твоя друга половинка. У виборі слід керуватися не лише зовнішніми даними, матеріальними статками та соціальним становищем. Людина, яку ви оберете, має бути вам близька по духу, з нею слід мати спільні уподобання, сповідувати ті ж моральні цінності. Як говорить народна мудрість. "Краса до вінця, а голова – до кінця", "На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко". І, звичайно ж вами не повинна керувати виключно чуттєва пристрасть.  А в такій справі, як вибір нареченого, потрібно керуватися і серцем, і душею, і розумом. Не треба нехтувати і порадою старших, більш досвідчених людей.

Коли ж приходить справжнє кохання, людина втрачає почуття вільної безтурботності, вільної гри. Вона раптом відчуває себе пов’язаною, ніби її пронизала необхідність, вона не може по-іншому. За цим упізнають справжню любов: хто «може по-іншому» і «може з іншими», той ще нічого не знає про любов. Бачиш себе визначеним, а кохану людину єдиною і незамінною.

З цією обраною людиною той, хто любить, хоче бути разом, насолоджуватись її присутністю без завади з боку інших, вже не грати, відкинути невідвертість, стати з нею абсолютно щирим і надати цій щирості цілісної форми. Наближається вирішальний момент: коханий повинен дізнатися, що його люблять, - жахливий момент… Раптом йому не буде відповіді на любов?! Тоді всьому кінець, світ і життя стають купою руїн. За цим упізнають істинну любов. Вона  прагне охопити в людині все, зробитися з коханою людиною єдиним цілим. Але таємниця справжньої любові до людини полягає в тому, що закохана людина щаслива навіть тоді, коли її кохання залишається без відповіді. Пристрасть прагне володіти іншим, а любов може змінювати життя людини навіть без бажання над нею володарювати, без бажання яким би то не було чином скористатися її дарами або її особою, - тільки дивимось і вражаємось тій красі, що нам відкрилася.  Тому навіть у ситуації кохання без відповіді можна відчути щасливі моменти, які будуть надихати усе подальше життя. Звісно той, хто любить, хоче щастя для себе, щастя творчо-прекрасної спільності, майбутнього щастя серед численних дітлахів. Якщо ж він одночасно не хоче щастя коханої істоти, якщо його серце не думає у своїй глибині про жертви, якщо воно не ставить щастя коханої людини вище за своє власне, то його любов корислива і самолюбна: тоді це не справжня любов.

Все ж таки добре кохати і бути коханим людиною, яку ти обрав. Яке щастя, яке багатство творчих можливостей. Усе прокидається для неї, все живе окликає її; і вона почувається цілісною й окриленою

Чим відрізняється любов від закоханості?

Закоханість:	Любов:
приходить швидко, немов звалюється на голову	приходить поволі
відлітає з часом	йде поволі, дійсна любов зміцнюється з часом
вміщає багато об’єктів	в центрі любові завжди одна людина
розлука - це розрив любові	не страшна розлука
жорстокі ревнощі	сприяє зростанню довіри і упевненості
це коли нудно без інтимних стосунків	це коли обидва охороняють один одного, і інтерес не слабшає
зазвичай для неї початок - це кінець попередніх відносин	услід минулому роману любов слідує обережно і не поспішаючи
егоїстична, шукає, що можна отримати	взаємна жертовність

Прочитайте перелік сумнівних причин для шлюбу. Психологи вважають, якщо хоч з однією з них людина згодна, то  необхідно задуматися про те, чи слід одружуватись. Поясніть чому? 

Дайте відповідь на 2 запитння за вашим виборм.

1. Неприязне ставлення до своїх батьків, чи бажання покинути будинок, де ви нещасливі.

2. Негативна самооцінка - брак визначить мою мету в житті і допоможе відчути свою значущість.

3. Прагнення стати заміжньою (одруженим) - страх залишитися самотнім.

5. Тому що вас відкинула попередня «любов».

6. Побоювання відмовою зробити боляче іншому. 

Тема: " Людина та суспільство 

Урок№ 1 за 16.03.202р.
Тема:        Християнський погляд на людину. 

Людина – образ і подоба Божа. Покликання людини. Служіння сім’ї, державі, Церкві

Матеріал для опрацювання

  

Ознайомлення з притчею «Картина»

Зустрілися одного разу атеїст і віруючий мудрець. Атеїст став казати мудрецеві, що Бога немає і взагалі смішно вірити в те, що хтось створив весь оточуючий нас світ. Мудрець заперечувати не став, тільки сказав йому, що зайде до нього через кілька днів.

Прийшов мудрець до атеїста додому й у подарунок приніс гарну картину. Атеїст був у захваті. Ніколи ще не доводилося йому бачити такої досконалої краси.

– Яке диво! – вигукнув він. Кому належить цей шедевр?

– Та нікому! – відповідав мудрець. – Лежала в мене в коморі коробка з фарбами, а під нею – чисте полотно. Лежала собі й лежала. А вчора зачепив я її та й перекинув. Фарби з неї вилилися, та прямо на полотно. І уявіть собі, так дивно на полотно лягли, що картина ця й вийшла!

– Та Ви смієтеся з мене! – Вигукнув атеїст. – Як це – вилилися? Бути такого не може. Ви тільки подивіться на це полотно: яка композиція, яка глибина задуму, як виписані деталі... Ні за що не повірю, що тут обійшлося без пензля геніального творця!

– Ось бачите, – сказав мудрець, – Ви й гадки не маєте, що ця картина могла з'явитися сама собою – випадково, без задуму художника і творця. Як же я можу повірити в те, що (на медіапроекторі починають демонструватися красиві фотографії – ілюстрації до розповіді мудреця) це небо над головою, ця трава під ногами, ці дерева, річки, озера, ліси, луки, гори й долини, нарешті людина (останній на екрані – слайд фрески Васнецова з Володимирського собору в Києві) з'явилися випадково, без задуму й волі найвеличнішого Творця?!

 В. Васнецов. Адам і Єва в раю.

 Мова християнства символічна, ми з вами маємо навчитися її розуміти, щоб у майбутньому навчитися висловлювати свої думки в красивій образно-символічній формі.

Занепад моралі та благочестя в суспільстві свідчить про елементарне неусвідомлення людиною свого потенціалу та призначення. Змінити цю тенденцію нам може допомогти християнська культура, яка чітко і ясно визначає роль і місце людини у всесвіті. Отже, наша мета – продовжити пізнання таємниці створення людини, зрозуміти її призначення на землі, а головне – вибрати власні життєві орієнтири, щоб не заблукати в бурхливому життєвому океані, як кораблю без компаса.

Прочитайте, будь ласка, епіграфи до нашого уроку. Кому вони належать? (Вірш із Псалтирі, слова святого, слова письменника). Що в них спільного? (Захоплення довершеністю створення людини та вдячність за це Творцеві).

У попередніх класах ви вже знайомилися із християнським вченням про людину, яке називається християнською антропологією (від грец. αντρωπος – людина і λόγος – вчення) Що ви вже знаєте з християнської антропології? (діти висловлюють свої думки).

Робота з Біблією

Розгадування кросворда «Створення світу».

Біблія допоможе нам розв’язати кросворд. Відкрийте Старий Заповіт Книгу Буття, розділ І, вірші 1–31.

1)      Що створив Бог першого дня?  

2)      Що створив Бог другого дня?

3)      Що створив Бог третього дня?

4)      Що створив Бог четвертого дня?

5)      Що створив Бог п`ятого дня?

6)      Що створив Бог шостого дня?

7)      Що робив Бог на сьомий день?

8)      Хто вмер, але не родився (Адам).

7.									5.
1.		2.		І				4.
	3.			6.		І
									І
								І

Вправа «В лабораторії духовних цінностей»

Ще в IV столітті святитель Василій Великий звернув увагу на те, що всі вірші в Книзі Буття, у розділі І починаються по-різному. Подивіться, як саме? (учні повторно працюють із першим розділом).

 Василій Великий (330–379)

 Василій Великий підкреслює, що такі слова не були звернені до жодного із творінь. Він не проголосив появу людини наказом, але створив її власною митецькою рукою. Він розмірковує, бо прагне з усією дбайливістю зробити Своє улюблене творіння досконалим і прекрасним.

Нам необхідно разом поміркувати над словами «за образом Нашим, за подобою Нашою».

Грецьке слово «образ» – eikon. Яке слово нагадує?  Правильно – «ікона», що означає «портрет» або «зображення», тобто щось створене за зразком. У чому ж ми можемо бачити образ Божий у нас? У тілі? (учні відповідають). Безумовно, ні, бо Бог, за природою Своєю, є найчистіший Дух, не наділений ніяким тілом і непричетний до матеріального світу. Тому поняття образу може відноситися тільки до … (дозволити учням самим завершити речення – душі). Уточнимо, у вищих якостях душі. Як ви гадаєте, яких саме? Давайте з Вами зробимо таку табличку: в одному стовпчику запишемо властивості Бога, а в іншому – людини.

 (див. таблицю 1).               

  Таблиця 1

Властивості Бога	Властивості душі людини
Вічний Всемогутність Всюдисущий Всезнаючий Розум Свобода Творчість	Безсмертя Могутність Всюдисущість думки людини Здатність до пізнання Розум Свобода, здатність до вибору Творчість

Безцінні факти

Хірург Джозеф Брюнер зробив операцію ненародженому плоду, який мав вроджений дефект хребта, що не дозволяє людині триматися прямо і нормально пересуватися. Коли операція наближалася до завершення, через надріз раптом просунулась крихітна, але вже повністю сформована ручка і міцно вхопила хірурга за палець. Лікар завмер, приголомшений, він просто не міг поворухнутися. Цей унікальний момент сфотографував фотограф Майкл Кленсі, ненароджене немовля ніби дякує доктора, який врятував йому життя. Залишається тільки додати, що хлопчик Семюель Александер Армас народився абсолютно здоровим. Але людина не може творити ex nihilo («з нічого»).

Екскурс в історію філософії

Бог є Дух всюдисущий, а людині дана думка, здатна в мить переносити її в найвіддаленіші кінці землі. Духом ми буваємо зі своїми близькими, розділеними від нас далеким простором. Бог є Дух всезнаючий. Розум людини має печатку цієї Божої властивості. Розум даний, щоб мислити, міркувати й розуміти, а головне – розум людини робить свідомою й по-справжньому свободною її волю, бо людина сама робить моральний вибір. Тому наступне, в чому вбачають образ Божий у людині, – вільна воля й здатність до вибору. Людина абсолютно вільна, її ніхто не примушує ні до добра, ні до зла. Бог – абсолютно вільний і нескінченно досконалий, і людина – вільна у виборі. Здатність людини до творчості є відображенням творчості самого Творця.

Так, у ХІХ столітті в Самарській області жив унікальний майстер – Григорій Журавльов. Від народження він не мав ні рук, ні ніг, але при цьому писав ікони, розписував храми, тримаючи пензель в зубах.

Григорій Журавльов (1858–1916)

А що означає людина як «подоба Божа» (учні згадують те, що їм відомо з 5 класу).

         Прп. Іоанн Дамаскін (демонструється ікона преподобного) відзначав, що образ – це те, що спочатку вкладено Творцем у людину, а подібність – те, чого належить досягти в результаті доброчесного життя, уподібнення Богу через чесноти, наскільки це можливо, прагнення до самовдосконалення. За словом Іоанна Златоуста (слова записані під іконою святителя): «Я створив, – говорить Господь, – прекрасне тіло, даю тобі владу зробити дещо краще: створи прекрасну душу».

Зверніть увагу на слова Іоанна Златоуста, бо в них йдеться про дві складові природи людини. Назвіть їх (діти пропонують свої версії). Християнська антропологія вважає, що в людини є, крім тіла й душі, ще й дух. Апостол Павло пише: «А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть…» (1 Солун. 5:23).

Вправа «В художній майстерні»

Іоанн Дамаскін (біля 675 – біля 749)

Іоанн Златоуст (біля 347 – 407)

Які науки вивчають тіло людини? Які науки вивчають душу людини? (Якщо в учнів виникають труднощі, вчитель говорить їм слово-підказку – у перекладі на давньогрецьку мову душа – ψυχή, «псіхе»). Дух людини пізнають богословські науки. Ви маєте певні знання з кожної дисципліни, тому, гадаю, вам неважко буде впоратися з проблемним завданням. На кожній парті лежить конверт із елементами схеми, яку вам необхідно самим скласти. Знайдіть слова «тіло», «душа», «дух», відповідно розташуйте їхні складові (учні виконують завдання).

1. ТІЛО. Своїм тілесним життям людина нічим не відрізняється від інших живих істот і полягає воно в задоволенні потреб тіла, які забезпечують нервова, серцево-судинна, опорно-рухова, дихальна, травна, статева, ендокринна системи. Крім цього діють два основних інстинкти: 1) інстинкт самозбереження і 2) інстинкт продовження роду. Для спілкування із зовнішнім світом людина наділена п'ятьма аналізаторами: зоровим, слуховим, нюховим, смаковим, тактильним, без яких людина була б безпорадною. Весь цей апарат людського тіла надзвичайно складний, але сам по собі він був би лише мертвою машиною, якби його не оживотворяла душа.

2. ДУША. Душа є життєва (віталістична) сила людини і кожної живої істоти. Душа є й у тварин, але лише про людину сказано, що Бог «вдихнув в обличчя її дихання життя, і стала людина живою душею» (Бут. 2:7). Це «дихання життя» і є вище начало в людині, тобто його дух, яким він підноситься над усіма іншими живими істотами. Душа людини є ніби містком від тіла до духу. За християнським ученням душа має три сили: розум, почуття (серце) і волю. Тому душевне життя полягає в задоволенні потреб розуму, почуттів і бажань.

3. ДУХ. Але життя людське не вичерпується задоволенням потреб тіла і душі. Над тілом і душею стоїть дух, який часто виступає в ролі їх суддї. Дух в людині проявляється в трьох видах: 1) страх Божий, 2) совість і 3) прагнення Бога.

·                        «Страх Божий» – це не страх у нашому звичайному розумінні: це благоговійний трепет перед величчю Бога як нашого Творця, Промислителя і Спасителя. Щоб зрозуміти це, розповім про відомого ученого Івана Петровича Павлова – автора науки про вищу нервову діяльність, лауреата Нобелівської премії. Було це в Ленінграді на початку 20-х років минулого століття. Одного разу їхав він у трамваї. По дорозі трапилася церква, і Павлов, як завжди, зняв шапку і перехрестився. Поруч із ним стояв робітник. Питання про віру для робітника було раз і назавжди вирішене за вказівкою партії: «Е-ех, темнота (невігласе)!» – сказав робітник і поблажливо поплескав академіка по плечу.

·                        Друге, чим виявляє себе дух в людині – совість. Совість вказує людині, що треба і чого не можна робити. Совість – наш внутрішній суддя, охоронець закону Божого. Недарма наш народ називає совість «голосом Божим» в душі людини. Філософ Сенека зауважив: «Совість часто забороняє те, чого не забороняють закони»

·                        Третій прояв духу в людині святитель Феофан влучно назвав «спрагою Бога». І справді, які б земні блага й багатства не мала людина, йому все хочеться чогось більшого. Пам’ятаєте фільм «Багаті теж плачуть» або самогубство Березовського? Ця вічна людська невдоволеність показує, що у нашого духу є прагнення до чогось вищого, ніж усе те, що його в земному житті оточує, до чогось ідеального. Ніщо земне цієї спраги в людини втамувати не може, тому дух і не знаходить спокою.

Вправа «Краплини народної мудрості»

За бажанням вчителя, можна матеріал збагатити прислів’ями та приказками:

·                     Душа душу чує, а серце серцю вість подає.

·                     Як нема душі, то не поможуть і книші.

·                     Розум — скарб людини.

·                     Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

·                     Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

·                     Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Вправа «Пізнаємо-аналізуємо-висловлюємося»

           Дух, душа і тіло не рівноцінні поняття. Вони в людині мають свою ієрархію. Ґрунтуючись на теоретичних знаннях, вибудуйте ієрархію природних сил людини схематично та доведіть свою позицію (див. схему 1). 

 Правильно, людини-споживач, «плотяна людина» (від слова «плоть» – тіло). Вона втішається матеріальним комфортом. Відомий психолог порівняв сучасне споживацьке суспільство з величезною дитиною, яка ніби прикипіла до материнських грудей і ніяк не може наїстися, все замало: щодня пропонують новий одяг, меблі, їжу, відпочинок… Не дарма кажуть в народі: що тіло любить, те душу губить. Але читаємо в Біблії: «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого» (1 Кор., 6: 19), тому ми не можемо ставитися до нього абияк.

Схема 1.

ДУХ

ДУША

ТІЛО

Страх Божий

Почуття

Совість

Жага Бога

Воля

Розум

Опорно-рухова

Серцево-судинна

Нервова система

Ендо-кринна

Статева система

Травна система

Дихальна система

Аналі-затори

 

Якою ж має бути особистість, котра понад усе цінує душу? 

 У крайнощах, це людина, яка прагне лише задоволень, нових вражень, почуттів, інформації, а коли їх не вистачає, вдається до переживання задоволень від шкідливих звичок. Якщо душа низька й пуста, то кажуть (на екрані демонструються слова Омара Хайяма):

           Проте, душевність – це одночасно й любов до науки, літератури, мистецтва, мандрів, прагнення нових відкриттів. Отже, душевне не заважає духовному, а живить, допомагає зростати духовному багатоплідному дереву: «Не духовне спочатку, а душевне» читаємо в Першому посланні Коринфянам (1 Кор. 15: 46). Людина поступово зростає до духовного, ніби сходинками піднімається. Виходячи з цього, виправте на нашій схемі стрілочки. (Учні ставлять подвійні стрілки, але можна й додаткову поставити, як від тіла до душі стоїть прозора стрілка).

Вправа «Поетичними рядками»

           Учням пропонується прослухати вірш і визначити, яку думку хотів донести автор твору.

Зростання в Святому Дусі

О Дух Святий, Учитель мого серця,

Свята, Велика Божа таїна:

Скажи, мій Боже, як Тобі живеться

В моєму серці, все ще дикуна?

Мені Ти руку простягнув — не бачу!

Даєш дари — мій дух не поміча!

Я аж зігнувся в тягарах, аж плачу,

Але не вмію скинуть їх з плеча...

О Дух Святий, для мене Ти як Мати,

Бо святість Божа над Тобою скрізь.

І як прекрасно Храм Твій будувати

В мені, мій Боже, із солодких сліз!

Юрій Монда

Людина духовна завжди шукає сенсу свого життя, питає себе, хто я, для чого живу… Яке ж призначення людини на землі? Святитель Василій Великий нагадує нам про високе достоїнство людини: «Рука, яка взяла тебе, – рука Божа. А виліплене Богом не повинно бути сплюндровано пороком, не повинно перекручуватися гріхом; не випадайте з руки Бога! Ти – посудина, створена Богом,... прослав же Творця». Як же прославити Творця?

 Щоденною працею і служінням. 

Як ви гадаєте, ці поняття тотожні?

Знайти різницю між ними нам допоможуть прислів’я:

 у першому стовпчику одна частина, в другому – інша. 

Треба відновити їх:

·                     Без діла жить — тільки небо коптить.

·                     Без труда нема плода.

·                     Будеш трудиться — будеш кормиться.

·                     На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

·                     Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

·                     Як без діла сидіти, то можна одубіти.

Зробіть висновок: у чому ж мета праці?. 

У тлумачному словнику української мови написано, що праця спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей. По-перше, вона – засіб існування, джерело заробітку. Поки що зупинимося на цьому. А служіння? Звернімося до творчості Максима Рильського (на екрані слайд із віршами).

Яке глибоке щастя — жить,

Буть гідним імені людини,

Народу й людськості служить!

                                      Максим Рильський

І скаже: жив, писав; приймав хвали й образи;

А втім, ніколи нам не бракне диваків...

Та що, коли додасть: зате в житті ні разу

Неправді не служив!

                                      Максим Рильський

Служити – працювати на користь інших, в ім'я високої ідеї, ідеалу, бути їм відданим, вірним.

Як ви розумієте вислів О. Грибоєдова: «Радий служити, а прислужувати гидко»? (Відповіді учнів).

Ґрунтуючись на своєму невеличкому християнському досвіді, скажіть, кому ж покликана служити людина? (Відповіді учнів).

Послухайте пісню у виконанні відомого українського кобзаря, барда, бандуриста Василя Жданкіна. Пісня оцінить правильність ваших відповідей (звучить пісня «За Веру, Царя и Отечество» на слова і музику В. Жданкіна).

Так, людина покликана служити Богові, Батьківщині та своїй родині. По монастирях багато служить тих, хто пройшов дорогами страшної війни (демонструються фотографії ченців-солдатів).

Матеріал для коментаря ченців-солдатів:

Архімандрит Кирило – лейтенант, брав участь в обороні Сталінграду (командував взводом), у боях біля озера Балатон в Угорщині, закінчив війну в Австрії. Демобілізувався в 1946 році. Під час війни Іван Павлов звернувся до віри. Він згадував, що, несучи вартову службу в зруйнованому Сталінграді в квітні 1943 року, серед руїн будинку знайшов Євангеліє. Іноді архімандрита Кирила ототожнюють зі знаменитим сержантом Я. Ф. Павловим, який обороняв знаменитий «будинок Павлова». Однак, мова йде про однофамільця. З 1965 р. духівник ченців Троїце-Сергієвої Лаври.

Професор, протоієрей Гліб Каледа. З грудня 1941 року і до кінця війни він перебував у діючих частинах і в якості радиста дивізіону гвардійських мінометів «катюш» брав участь у битвах під Волховом, Сталінградом, Курськом, в Білорусії і під Кенігсбергом. Нагороджений орденами Червоного Прапора і Вітчизняної Війни. У 1945 р. вступив до Московського геологорозвідувального інституту і закінчив його з відзнакою, захистив кандидатську дисертацію, в 1981 р. – докторську в області геолого-мінералогічних наук. Список його наукових публікацій включає понад 170 назв. З 1972 року був таємним священиком. У 1990 році виходить на відкрите служіння. Був одним із засновників Свято-Тихоновського Православного богословського інституту.

Архімандрит Ніфонт (Глазов) (1918-2004) мав педагогічну освіту, викладав у школі. У Велику Вітчизняну війну артилерист-зенітник лейтенант Глазов воював на Курській дузі. Останній бій довелося вести в Угорщині біля озера Балатон в березні 1945 року. Микола Дмитрович був поранений, перебило колінні суглоби, пережив кілька операцій, на все життя залишився інвалідом. Груди прикрашали орден Червоної Зірки, медалі: «За відвагу», «За взяття Будапешта», «За перемогу над Німеччиною». Свій чернечий подвиг він розпочав у 1947 році в Києво-Печерській Лаврі.

Архімандрит Кирил (Павлов)	Професор, протоієрей Гліб Каледа (1921-1994)
Архімандрит Алипій (Воронов)	Архімандрит Ніфонт (Глазов) (1918-2004)
Монахиня Адріана (Малишева) (1921-2012)	Матушка Софія (Ошаріна)

Архімандрит Алипій (Воронов). З 1942 року пройшов бойовий шлях від Москви до Берліна у складі Четвертої танкової армії. Брав участь у багатьох операціях на Центральному, Західному, Брянському, 1-му Українському фронтах. Нагороджений орденом Червоної зірки, медаллю «За відвагу», кількома медалями «За бойові заслуги». З 12 березня 1950 – послушник Троїце-Сергієвої лаври. З 1959 року намісник Псково-Печерського монастиря. Повернув з Німеччини монастирські цінності. Вів колосальну реставраційну та іконописну роботу в монастирі як художник, що закінчив Московську академію імені Сурікова.

Монахиня Адріана (Малишева) пішла на фронт з третього курсу Московського авіаційного інституту, була направлена в розвідку. Брала участь в обороні Москви, направлена в штаб К. Рокосовського. Брала участь у боях на Курській дузі, під Сталінградом. Дійшла до Берліна. Після війни закінчила авіаційний інститут, працювала в конструкторському бюро С. Корольова. Щоб взяти найактивнішу участь у відновленні Пюхтицького подвір'я в Москві пішла на пенсію, у 2000 році прийняла чернечий постриг з ім'ям Адріана.

Матушка Софія (Ошаріна) пройшла війну від Москви до Берліна... Розповідає: «Пам'ятаю Кенігсберг. Дуже важко він давався. Потужні укріплення, великі сили німців, кожен будинок – фортеця. Скільки наших солдатів загинуло!... Взяли Кенігсберг з Божою допомогою. Я сама бачила, хоча спостерігала з деякого віддалення. Зібралися ченці, батюшки, чоловік сто або більше. Встали в одязі з хоругвами та іконами. Винесли ікону Казанської Божої Матері... А навколо бій іде, солдати посміюються: «Ну, батюшки пішли, тепер справа буде!» І тільки ченці заспівали – стихло все. Стрілянину як відрізало. Наші схаменулися, за якісь чверть години прорвалися... Коли у полоненого німця запитали, чому вони кинули стріляти, він відповів: «Зброя відмовила».

 Солдати Великої Вітчизняної війни зберегли мир і чисте небо над головою.

Моя родина

Для мене багато не треба,
Щоб ласку і добрість пізнати;
Лиш просвіток рідного неба
Та затишок теплої хати,
Та житнього хліба шматочок,
Та цвіту, що сяє калинно,
Та іскру краси твоїх дочок,
Чарівних царівн, Україно!
Для мене багато не треба,
Щоб серце забилось раптово,
Лиш латочку рідного неба
Та матері лагідне слово.

Д. Луценко

Завдання: Грунтуючись на теоретичному матеріалі уроку, вам необхідно створити сенкан (від французького слова «п’ять») – вірш, що складається з п’яти рядочків.

1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (це іменник).

2. Другий рядок – опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)/

3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (це дієслова).

4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Наприклад 

Життя
Багатогранне, бурхливе
Виховує, розвиває, навчає
Дає змогу реалізувати себе
Мистецтво

Доля
Милосердна, добра
Вчить, штовхає, цілує
Абсурдно глухий не почує
Шлях

Душа
Зачарована, сильна
Дозріває, шанує, прагне
Немов ніжний пуп'янок правди
Кристал

Людина
смішна й наївна
шукає-виглядає щастя
забуває, дивна, що воно в неї
всередині

Дайте відповіді:

 Який вислів має сенс: «служити собі» чи «працювати над собою». 

 «Людина покликана службу перетворити на служіння, працю – на творчість, інтерес – на натхнення, турботи вивершити до задуму, а життя освятити Істиною».

***

Коли у Всесвіті ще не було людини,
Господь для неї вже красу творив:
Із зірочок дрібненьких скатертину
По всій небесній тверді застелив.

Вже промінь сонця в космосі сіяє,
Вже день новий з’явився на землі…
Коли творіння Боже споглядаю,
Творця прославити так хочеться мені!

За те, що Він володарем усього
Сказав людині бути дотепер.
Що за гріхи усіх нас до одного
Син Божий на хресті Голгофськім вмер.

І про Його святу любов безмірну
Усе творіння промовляє нам.
У Всесвіті нема людині рівних,
І ми усі Святого Духа храм.

Далекі зорі у гарячім оксамиті
Злились в одну гармонію світил.
Людське ж бо серце краще обігріте,
Ніж всі зірки, які Бог засвітив!

Та в когось серце — як глибокий кратер —
Пусте й самотнє, темне і німе…
Господь у ньому поселився б радо —
Прийми ж Його проміння золоте!

Засяй добром і щастям в цілім світі,
Хай від любові світиться земля!
Вінець творіння — це Господні діти,
Це доля сонячна моя й твоя.                       (Лариса Козинюк)

Я дякую Богу

Я дякую Богу за серце гаряче у грудях,
За чисте сумління і чисту прабатьківську кров,
Я дякую Богу за очі, з народження зрячі,
За те, що в душі розквітає братерська любов.

Я дякую Богу за сонячне тепле проміння,
За маки червоні на схилах козацьких степів.
Я дякую Богу, що стали ми тим поколінням,
Яке відродило духовність і віру батьків.

Я дякую Богу за поклик духовної волі,
За дар і натхнення творити у світі красу.
Я дякую Богу за щедре колосся у полі,
За зорі вечірні, за мир, за ранкову росу.

Я дякую Богу за долю моєї країни,
Яку не зламали ні війни, ні голод, ні зло.
За рід наш прекрасний, що може піднятись з руїни,
Що вміє прощати, яким би життя не було.

Я дякую Богу, що щастям навчив дорожити,
Омріяну волю, як скарб найдорожчий, послав.
Я дякую Богу за сині волошки у житі —
Як неба шматочки у наших просторих серцях.

Я дякую Богу за хліба скоринку духмяну —
Це символ любові моїх земляків до землі.
За батьківську хату, з дитинства багату піснями,
За ключ журавлиний у тихій небесній імлі.

Я дякую Богу за світле Його воскресіння,
За істинне Слово, за приклад любові й добра.
Я дякую Богу за рідну свою Україну —
Щоб милість Господня навіки над нею була.

 (Лариса Козинюк)

Відповіді на запитання та виконані завдання додавайте до коментарів

Урок № 2 ( за 23.03.20)

Тема.    Права та обов’язки людини.

Постійне вдосконалення людської особистості. Шляхи та способи вдосконалення людини

Матеріал для опрацювання

Кожна людина, яка народжується, має права, а пізніше, коли стає дорослішою – обов’язки. Наприклад, маленькі школярі, якими і ви колись були, ідуть до школи, хочуть навчитися читати, писати, рахувати – це їхні права, а обов’язками в шкільному навчальному процесі в них є: носіння шкільної форми, дотримання належної поведінки, виконання домашніх завдань. Права і обов’язки бувають різні, різні так, як і людина протягом життя буває в різних ситуаціях, різних середовищах. Але найголовніше людське право – право на життя, незмінним залишається протягом усього життєвого шляху людини, де б вона не була. Права і свободи нашого народу мають більш, ніж тисячолітню історію, та тісно переплітаються з християнськими цінностями і основними Десятьма Заповідями Божими.

Вправа «Мозковий штурм»

Раніше ви вивчали десять основних заповідей Божих, будь-ласка пригадаймо їх. Адже протягом всього життєвого шляху люди щодня стикаються з тим, що покладено в ці десять заповідей. Особливо це стосується шести заповідей до ближніх людей (5-та – шануй батька і матір твою.., 6-та – не вбивай.., 7-ма - не чини перелюбу.., 8-ма – не кради.., 9-та – не свідчи неправду.., 10-та – не будь завидливим).

   

Вправа "Проаналізуй "

Я хочу показати вам декілька перших життєвих етапів становлення людини, завдяки чому ми зможемо обговорити її права і обов’язки протягом життя, а також простежити, як може змінюватись (удосконалюватись) особистість із плином часу. Але перед переглядом цікавих слайдів про права і обов’язки, давайте поміркуємо, які обов’язки є у маленького громадянина, який щойно прийшов до школи:

Ø Поважати права інших людей .

Ø  Старанно вчитися у школі.

Ø Виконувати посильну роботу.

Ø Берегти шкільне майно.

Ø Бути чемними в школі, вдома, на вулиці.

Ø Дотримуватись правил особистої гігієни.

Ø  Дотримуватись правил дорожнього руху.

Ø Дотримуватись моральних норм поведінки.

Ø  Охороняти природу.

Ø  Піклуватися про членів сімї, допомагати їм.

Висновок (тепер ми можемо сформулювати поняття, що ж таке права та обов’язки: права людини – це її беззаперечна законна можливість щось отримувати від сім’ї, батьків, школи, держави і т.д., а обов’язки – це, навпаки, зобов’язання людини перед суспільством.

  Розглянемо тепер детально, за допомогою презентації, права і обов’язки.

         -   Новонароджене немовля має право на увагу від батьків, від держави, від лікарів, які допомагають молодим сім’ям. Слід сказати, що батьки, що відмовляються від дітей, забирають у беззахисних малюків право на сім’ю, родину. Із біблійних розповідей ми знаємо, яке важливе місце в житті людини займає сім’я, стосунки і повага між батьками і дітьми.

         -   Трохи згодом, коли малюк підростає, він, як правило, відвідує дитячий садочок. Можна сказати, що це його невід’ємне право на дошкільну освіту, і незмінним та непохитним протягом життя людини повинно залишатися право на сім’ю, батьківське тепло.

         -  Наступний важливий етап, це період шкільного віку, коли школярі  здобувають середню освіту. На цьому етапі слід зупинитися детальніше. Право на освіту, охорону здоров’я мають всі учні. Але в маленького громадянина, який почав відвідувати школу, з’являться маленькі обов’язки, ми про них згадували сьогодні на уроці. А як удосконалюються учні протягом шкільного життя? Як ви думаєте, що відбувається зі школярами на протязі їх шкільного життя? Як вони змінюються? Чи впливає шкільний процес на формування, удосконалення особистості?

        -   Наступним важливим етапом у розвитку є здобуття фахової освіти і професії. Всі ви маєте на це право. Обов’язки студента (вже повнолітньої людини) стають більш складними і відповідальними. Тому що доросла людина відповідає за свої вчинки сама. У цьому віці дуже важливо розуміти наявність прав і обов’язків не тільки матеріальних, а й моральних, які тісно пов’язані з переконаннями людини, її світобаченням, традиціями і т.д.  Також важливо розуміти, як змінюється людина, коли здобуває якусь професію, стає спеціалістом, починає робити перші кроки у самостійному житті.

         -    Здобувши якусь кваліфікацію людина має право на працю, на гідний заробіток. Але найважливішим моментом у цьому періоді є створення сім’ї і виховання дітей! Молоді люди мають розуміти, яка відповідальність покладається на плечі новоствореної сім’ї. Саме в цьому віці, ставши молодим подружжям і батьками, у повній мірі можна зрозуміти, що таке права і обов’язки батьків і дітей. Про сім’ю і велику відповідальність згадується дуже часто у Біблії (Зачитування Біблійного сюжету про важливість і нероздільність сім’ї – Що створив Господь, людина не повинна розлучати…)

         -   Ось ми й розглянули коротко головні етапи життя людини, та права і обов’язки її протягом життя. Варто сказати, що головним правом людини є право на життя, а головним обов’язком – життєвий  обов’язок людини.

         - Лише коли людина зрозуміє в повній мірі Десять Заповідей Божих і навчиться жити за ними, тоді можна стверджувати, що людина прагне до Бога. А починати слід з важливого правила, яке зазвичай називається золотим  «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе!»

         -  Саме цьому і навчає нас Біблія, яка вважається наймудрішою книгою усіх часів і народів. Святе Письмо пояснює нам значення людини в світі, для чого розуміти, що таке добро і зло, любов і ненависть. Тільки в повній мірі опанувавши всю мудрість Біблійних вчень, ми, християни, зможемо усвідомити свої права і обов’язки.

Ситуативні завдання

Уважно прочитайте, про кого йдеться у завданні, щоб відповісти на питання про права і обов’язки персонажів із отриманих завдань. 

Завдання 1.  Студент, що проживав із батьками в селі, поїхав навчатись до великого міста. Приїхавши на канікули додому, він відмовляється допомагати батькам по господарству, мотивуючи це тим, що в місті ніхто не тримає домашнє господарство. Чи правильно він вчиняє? Як ви вважаєте, які він порушує сімейні обов’язки?

Завдання 2.   Школярі йдуть до школи і трохи запізнюються, через дорогу, де немає світлофора, ніяк не може перейти старенька бабуся. Як вони повинні вчинити, чи мають право учні запізнюватись ?

Завдання 3.   Із райцентру до обласного центру виїхала маршрутка, у якій багато студентів, усі місця зайняті. По дорозі в одному із сіл на зупинці сідає старенький дідусь-ветеран Великої Вітчизняної війни. Студенти не поспішають поступатися місцем. Водій зробив їм зауваження – вони не реагують. Ви їдете в цій самій маршрутці, які ваші дії?

Завдання 4. Молода сім’я щойно одружилась, на весілля їм батьки подарували авто. На ньому подружжя зібралося їхати у весільну подорож. Сталося так, що перед виїздом молодята отримали листа від прабабусі, яка живе за 300 км. Старенька привітала їх із весіллям і попросила, по можливості, відвідати її, бо захворіла. Але вона хоче подарувати їм подарунок. Як бути молодій парі, якщо подорож, яку вони запланували, спрямована зовсім в інший бік?

Завдання 5.   Ваш сусід доглядає бродячих собак, на нього скаржаться інші жителі селища. Уся вулиця хоче написати скаргу до селищної ради. Як ви вчините, якщо дійсно вважаєте, що його піклування корисне для тварин?

Завдання 6. Самотня старенька бабуся, отримує щомісяця листа від свого сина. Ідучи зі школи, ви побачили, що молодші школярі витягли листа з ящика і прочитали його, кинувши біля воріт. Які ваші дії, що ви скажете про дії цих школярів?

Завдання 7.  Дівчата з паралельного класу збирають кошти на лікування своєї однокласниці, яка травмувалася влітку при падінні з велосипеда. Про це знає тільки їхній клас, ви дізналися випадково. Які ваші дії? Які права і обов’язки мають учні в таких ситуаціях?

Творча робота

записати права/обов’язки (не менше 3): 

1.     Права молодого подружжя.

2.     Обов’язки студента університету.

3.     Права школяра-першокласника.

4.     Обов’язки дитини в сім’ї.

Перевірка засвоєнного матеріалу: 

 Заповнити таблицю

Права людини	Обов’язки людини

 Відповіді на запитання та виконані завдання додавайте до коментарів

Урок № 3 ( за 06.04.20)

Тема.  Молода людина і навколишній світ. Батьки  і діти.  Оточення.

Матеріал для опрацювання:

«Життя прожити – не поле перейти», - стверджує народна мудрість. Споконвіку люди замислювалися, для чого вони приходять у світ, як треба жити, якою має бути справжня особистість.

     Ми живемо сьогодні, і життя випробовує нас кожного дня і кожної миті, ставить перед нами безліч проблем суто особистого характеру і проблем глобальних.

    У процесі взаємодії з іншими людьми юна людина переймає звички, набуває нових знань, з’являються уявлення про світ, про інших людей, а потім і про себе, як особистість. Вивчаючи світ, ми постійно пізнаємо себе, порівнюючи з кимось. Ми набуваємо знань про те, як потрібно себе вести у суспільстві, тобто про норми поведінки, про цінності прийняті у суспільстві. Навіть рідну мову ми вивчаємо спілкуючись змалку зі своїми батьками, рідними людьми, товаришами. Зростаючи, ми розуміємо, що в цьому світі ми щось сприймаємо беззаперечно. А до чогось не готові і сприймаємо критично. Адже все це відбувається у взаємодії з оточуючим світом. І ми маємо навчитись, співставляючи себе і свою поведінку з поведінкою інших людей у всіх випадках керуватись принципами заснованими на загальнолюдських цінностях.

 Виникає питання, як у сьогоденні молодій людині залишитися духовно багатою, знайти вірний шлях, хто допоможе, чия мудра порада і добре слово наставить на істинний шлях.

Вправа «Мозковий штурм»

      1. Згадайте, скільки часу ви проводите у школі, сім’ї, з ровесниками?
      2. З ким ви найбільше спілкуєтесь у своєму житті? Хто є найближчим Вашим порадником і другом?

     3. Яким стосункам Ви надаєте перевагу?

     4. Що Ви найбільше ціните у стосунках з будь-ким?

     5. Що допомагає протистояти негативним факторам, які впливають на  духовне виховання людини?

    6. До кого ви найчастіше звертаєтесь за порадою?

    

Слово вчителя

      Молода людина перебуває на стадії формування уявлень про навколишній світ.  Вона прагне знайти шкалу цінностей, за якою буде оцінювати свої вчинки і події навколо себе. Зробити це нелегко. Тому роль Церкви у вихованні в цей період є особливо важливою, бо вона є носієм перевірених часом цінностей, виплеканих протягом всієї історії європейської та світової цивілізації. і, які, зокрема, були освячені християнською вірою.

У Біблії представлений широкий спектр різноманітних методів виховання.

Це поради: «Мудрий послухає ради» (Книга Приповістей Соломонових 12:15).

Застереження: «На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака 100 ударів». ( Книга Приповістей Соломонових 17:10).

Накази: «Ціль же наказу – любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри» (Книга Псалмів 119-101).

Настанови, заповіді : «Твої заповіді – моя розкіш» (Книга Псалмів 119:143).

Життя людини – це певний цикл, який повторюється наново з появою кожної людини. Ця циклічність проявляється в тому, що кожна людина проживає певні вікові етапи.

Повний цикл життя – це дитинство, отроцтво (підлітковий період), юність, зрілість і старість. Кожен з цих етапів має свої особливості. Сукупність людей, які з невеликою розбіжністю в роках (3 - 5) переживають одинакові стадії свого життєвого циклу, називаються поколінням.

Дитинство – характерне першими враженнями. Перша книжка, перша вчителька, перші прикрощі і перші радощі. Багато дитячих вражень зберігається на все життя і можуть мати навіть вирішальний вплив на подальше формування особистості.

      Наступний період у розвитку людини – отроцтво, або підлітковий період (11 - 15 років). Це час, коли дитина дорослішає, тобто це період її духовного росту і формування. Тому вона прагне до активного самоствердження. Для цього періоду характерний підвищений інтерес до самого себе. Підліток проявляє силу багатьох інстинктів, закладених в ньому.

      Інстинкт – це вроджена сила, яка вступає в дію у відповідь на зовнішні подразники в типовий для більшості спосіб.

      Релігійний інстинкт проявляється в цей період у багатьох підлітків, тому, що вони підсвідомо відчувають величезну могутність світу і неміч самотньої людини. Тому тягнуться до Бога як до джерела сили. Дуже важливо в цей період отримати релігійну освіту, щоб перший особистий життєвий досвід віри був істинний, а не облудний.

      «Юність не любить влади, вона любить авторитет».     

      Саме на цьому принципі зазвичай грунтується духовне зростання. Батьки тягнуться до ідеалу, щоб стати авторитетом для своїх дітей, діти з любові слухаються батьків і наслідують їх.                                              

      Сім’я є першим кораблем, якщо можна так сказати, у бурхливому морі життєвих випробувань, на якому діти навчаються перемагати труднощі. Сім’я є місцем, де плекається єдність, де батько і мати є взірцем для дітей, а діти є надією для батьків. В сім’ї з покоління в покоління переймаються звички, стиль життя, відбувається орієнтація цінностей. Дуже важливо, щоб члени сім’ї надавали один одному допомогу. Адже діти починають сприймати навколишнє середовище з народження і розібратися у цьому світі без допомоги старших їм досить важко.

В християнському світі сім’я вважається малою Церквою. Так апостол Павло говорить, що в родині присутні всі або основні характерні риси церковної любові (Еф 5:22-33). Такої єдності, такої любові, яка буває в родині, дуже важко десь зустріти.

Вивчаючи світ, ми набуваємо знань про те, як потрібно поводити себе у суспільстві, тобто про норми поведінки, про цінності прийняті у суспільстві. Навіть рідну мову ми вчимо спілкуючись змалку зі своїми батьками, рідними людьми, товаришами. В процесі зростання відбувається самоствердження людини. І все це відбувається у взаємодії з оточуючим світом. А зростаючи, ми також розуміємо, що світ не такий простий. І ми маємо навчитись, співставляючи себе і свою поведінку з поведінкою інших людей у всіх випадках керуватись принципами заснованими на християнських цінностях.

Життя іде і все без коректур  

                                                                                            Ліна Костенко

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

І ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Вертеп    

       Григорій Чубай

Цей світ – вертеп. І, мабуть, щонайважче
У ньому залишатися собою.
Від перших днів своїх і до останніх
Не бути ні актором, ні суфлером,
Ні лялькою на пальчиках облудних,
А лиш собою кожної години,
А лиш собою кожної хвилини,
З лицем одвертим твердо йти на кін.

Ти знаєш, що ти - людина

Василь Симоненко

Ти знаєш, що ти — людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

 Більше тебе не буде.

 Завтра на цій землі

  Інші ходитимуть люди,

  Інші кохатимуть люди —

  Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба —

Гляди ж не проспи!

 Бо ти на землі — людина,

 І хочеш того чи ні —

 Усмішка твоя — єдина,

 Мука твоя — єдина,

 Очі твої — одні.

Кредо

Ганна Чубач

Щоби світ цей на краще змінити,

Щоб настала омріяна мить,

Мало тільки родитись і жити

Мало вмерти і пам’ять лишить.

Треба зранку до праці вставати,

Зневажаючи втому і лінь,

І долати, долати, долати

Бездуховність усіх поколінь.

А як сили до праці не стане,

Світлом душу наповнити вщерть,

Скласти пісню одну і останню,

Та таку, що відступить і смерть.

Домашнє завдання:

Підготувати інтерв’ю  на тему «Зв'язок поколінь: що це значить для вас?» ( усно).