Хритсиянська етика 8-і класи

Дистанційне навчання 2021 - 2022 н.р.

Квітень - Травень 2022

Дорогі діти!
Домашні завдання виконуйте в робочих зошитах, фотографуйте та присилайте на вайбер або електронну пошту.

0502848884
tanyapeduk@i.ua

Тема" Християнська родина у суспільстві Ч.2"

Урок 14 26.05.22 - 8-Б
25.05.22 - 8-А
Тема уроку.
Святі місця рідної землі

Мета: діти, опрацювавши матеріал ви зможете познайомитися зі святими місцями рідної землі

Матеріал для опрацювання:
Перегляньте відео.
Дякую за роботу!

Урок 13 19.05.22 - 8-Б
18.05.22 - 8-А
Тема уроку. Урок узагальнення знань учнів з теми √4
Мета. Діти опрацювавши матеріал ви зможете узагальнити свої знання з вивченої теми.

Матеріал для опрацювання:
Дайте письмову відповідь на запитання. Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали.
1. Яка з вивчених заповідей блаженств вам найбільше запам'яталася?
2. Напишіть чим саме.
3. Якою на вашу думку повинна бути щаслива родина?
4. Напишіть три ознаки щасливої родини.
5. Назвіть три правила спілкування у щасливій родині.
6. Чим вам був корисний вивчений матеріал?

Дякую за роботу!

Урок 12 11.05.22 - 8-Б
12.05.22 - 8-А

**Тема уроку. "Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне. Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас... ".**

Мета. Розібратися у значенні зазначених заповідей; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу бути щасливим .

Матеріал для опрацювання:

1. Опрацюйте усно.

Про восьму і дев’яту заповіді блаженства.

Дві останні заповіді можна об’єднати в одну, бо вони логічно доповнюють одна одну: “Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне. Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи – Мене ради. Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. Так гнали і пророків, які були до вас” (Мф. 5:10-12).
У першому розділі про блаженства говорилося про те, що блаженний – це щасливий.
Гнані за правду – це передусім ті, чиє праведне життя стало викриттям неправди цього світу.
Праведність – це життя перед Богом.
Отже, щасливими будуть ті, хто буде жити за заповідями, без зла, хитрощів та обману. А значить без гріха.
Люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі” (Ін. 3:19).
Праведне життя стає викриттям життя гріховного, життя в злі.
Сучасний світ намагається піднести життя без гріха, як щось непотрібне, застаріле, що позбавляє людину свободи. Навіщо тобі все це? Живи повним життям, перекресли всі ці застарілі норми і правила.
Всі заповіді навчають людей жити без гріха, перемагати зло добром.
Домашнє завдання: в робочий зошит записати назву тієї заповіді, що вам найбільше запам'яталася. Вказати чим саме ( ваша відповідь повинна бути не більше трьох речень).
Дякую за роботу!

Урок 11 05.05.22 - 8-Б
04.05.22 - 8-А
Тема уроку. "Блаженні чисті серцем...", " Блаженні миротворці...".
Мета. Розібратися у значенні зазначених заповідей; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу бути щасливим .

Матеріал для опрацювання:
1. Опрацюйте усно.

Шоста заповідь блаженства показує дуже важливу річ – чистота робить людину здатною бачити Бога: “Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать” (Мф. 5:8). Звичайно, йдеться не просто про чистоту як відсутність бруду, а про чистоту серця. Сердечна чистота зазвичай має на увазі щирість, відкритість. Є навіть таке слово – “щиросердя”.

Слово “серце” також усім нам знайоме. І не як один з життєво важливих органів людського тіла, а як осереддя почуттів і емоцій. Ми “любимо всім серцем”, від надлишку радості серце може “рватися з грудей”. А буває і так, що серце “переповнюється гнівом”. Від того, що в нашому серці, залежить наш стан, ставлення до людей, які оточують нас.
Христос учить тому, що серце людське має бути чистим. Важлива не зовнішня чистота, а саме внутрішня.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться” (Мф.5:9). Які асоціації викликає в сучасної людини слово “миротворець”? Можна припустити, що для більшості з нас миротворець – це людина в камуфляжі, бронежилеті, касці і з автоматом у руках.
Але ж зрозуміло, що в Євангелії сказано не про сучасних миротворців, озброєних і вдягнених у камуфляж, бо в новозавітній час, таких миротворців не було. Хоча, насправді миротворці були. Тільки називалися вони трохи по-іншому і були по-іншому озброєні. Хоча зброя їх була не менш смертоносною, ніж сучасна.
Ми стаємо миротворцями, коли позбавляємося від нашого власного зла, що позбавляє нас миру з Богом та іншими людьми.
Миротворці – це ті, хто, утихомиривши і підпорядкувавши розуму, тобто розуму і духу, рухи своєї душі і зумівши приборкати тілесні жадання, досягає Царства Божого”. Без миру у власній душі, без постійного бажання перебувати в мирі з Богом, неможливо нести мир іншим людям.
Але Бог не може силою змусити нас бути добрими, тому виконання волі Божої тут і зараз залежить і від кожного з нас.
Дякую за роботу!

Урок 10 28.04.22 - 8-Б
27.04.22 - 8-А
Тема уроку. "Блаженні милостиві...".
Мета. Розібратися у значенні зазначеної заповіді; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу бути щасливим .

Матеріал для опрацювання:
1. Опрацюйте усно.

Про п’яту заповідь блаженства
“Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть” (Мф.5:7) Що це означає? Що взагалі означає бути милостивим? На перший погляд, це одна з найпростіших для розуміння заповідей…
Бути милостивим – бути терплячим, добрим, милосердним. Бути милостивим – значить, бути готовим відгукнутися на чужий біль і проблему.
Милість є прояв справжньої величі, глибини людської душі, переповненої любов’ю. У милості немає місця ненависті. У милості можлива тільки любов.
Здійснити милість – допомогти іншій людині – значить, здолати себе, залишити свої справи і турботи, щоб перейняти на себе чужий біль і горе. Допомогти, не дивлячись ні на що. Іноді саме цього так не вистачає нам. Чому ніхто не бачить і не помічає мого болю? А чи часто я сам помічаю чужий біль? “Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся” (Мф. 5:42).
Головне ж, навчитися відчувати чужу нужду і страждання. Не проходити повз, не залишати добру справу “на потім”.
Дякую за роботу!

Урок 9 20.04.22 - 8-А
21.04.22 - 8-Б
Тема уроку. "Блажені голодні і спрагнені правди...".
Мета. Розібратися у значенні зазначеної заповіді; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу бути щасливим .

Матеріал для опрацювання:
1. Опрацюйте усно.
Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться
Що це за правда? У грецькому варіанті Нового Завіту слово “дикайосуне” у цьому вірші має декілька значень: справедливість, праведність, чесність.
Дуже часто слово “правда” в Біблії має значення виправдання. Воно говорить про Боже прощення через з’єднання з вірою та добрими справами.
Кого ж можна вважати виправданим перед Богом? А того, хто довірився Богові, хто живе за заповідями та допомагає ближньому. Того, хто живе не тільки для себе, задовольняючи власні потреби, а ще готовий прийти на допомогу тому, хто є поряд. Така людина живе чесно, справедливо, без лукавства та обману.
Чим же вони наситяться? Їх добро повернеться до них з більшою силою.

Дякую за роботу!

Урок 8 14.04.22 - 8-Б
13.04.22 - 8-А

Тема уроку. "Блажені засмучені, бо вони будуть утішені".

Мета. Розібратися у значенні зазначеної заповіді; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу бути щасливим .

Матеріал для опрацювання:

1. Опрацюйте усно.

«Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені (Мт. 5:4). Блаженство, про яке розповів Христос, передбачає смуток як крок на випередження, в якому – добровільне смирення, внутрішнє упокорення, слухняне прийняття, терпеливе долання труднощів, зрілість і досвід страждання.
Замість того, щоб відкидати смуток як неприйнятне переживання і «негатив», варто подумати і про те блаженство, яке, зі слів Христа, здобувається лише на цьому непростому шляху; яке приходить лише після смутку як потіха і подарунок.

Сльози пом’якшують серце. Сльози живлять душу. Сльози повертають зір. В сльозах можна побачити Бога, відчути радість зустрічі, блаженство потіхи.

Дякую за роботу!

Урок 7 07.04.22 - 8-Б
06.04.22 - 8-А
Тема уроку. "Блажені лагідні, бо вони успадеують землю".
Мета. Розібратися у значенні зазначеної заповіді; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу бути щасливим .

Матеріал для опрацювання:
1. Опрацюйте усно.

Лагідність є важливим виміром нашого життя. Не тільки щодо Бога, а й у взаєминах з іншими людьми. Лагідність – це вміння відмовити собі в праві на осуд людей, на легку оцінку: цей добрий, а той – поганий.

Таке знання про ближнього вимагає втихомирення і внутрішньої прозорости; бо тільки це дає змогу навчитися відокремлювати зло, яке чинить людина, і яке, безсумнівно, повинно бути осуджене, від того, ким є людина. Лагідність і внутрішня прозорість проникливі у вдивлянні в серце іншої людини.
Звичайно ж, лагідність не означає згоди на зло, безоборонности перед гріхом.
Життя з хлібом у руці, а не з каменем.
Лагідність – це не риса боягузливих людей. Бути тихим і покірливим серцем – це, поза сумнівом, один з вимірів християнської відваги.
Лагідність – це тільки форма любові.

2. Перегляньте відео.

Дякую за роботу!

Урок 6 31.03.22 - 8-Б
30.03.22 - 8-А
Тема уроку. Заповіді блаженства. " Блаженні вбогі духом...";"Блаженні лагідні...";"Блаженні засмучені...".
Мета. З’ясувати, що означає слово " блаженні"; розібратися у значенні кожної заповіді; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу бути щасливим .

Матеріал для опрацювання:
1. Опрацюйте усно.

Блаженний — людина, яка сподобалася пізнати благо, благодать Божу, місцевий святий у православних християн і римокатоликів.

Блаженні, щасливі в собі тим, що осягнуть Царство Небесне з вічною радістю та втіхою;
ПЕРША ЗАПОВІДЬ БЛАЖЕНСТВ:
«БЛАЖЕННІ ВБОГІ ДУХОМ, БО ТАКИХ Є ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ»
Убогі духом…
Гордощі — найтяжчий гріх перед Богом. Через гордощі упав один з найперших ангелів і став сатаною.
Що це значить — бути убогим духом?
Убогий духом — це та людина, .яка щиро визнає і завжди переконана, що її розум, її мудрість, її сила перед Богом нічого не варті. Що вона нічого свого не має, а має лише те, що їй дає Господь. Убогий духом знає, що власними силами він нічого доброго не може зробити, якщо Господь не допоможе йому, пославши благодать Духа Свого. Той, хто вважає себе найбільшим грішником, гіршим і нижчим за всіх інших, хто завжди собі дорікає і нікого не засуджує.
Убогість духа не залежить від маєтків, від матеріального багатства. Не залежить вона також і від високої освіти людини або доброї земної слави.
Багатство, навіть коли воно нажите правдиво, не є наша власність, то Дар Божий, який дається нам тимчасово, бо «Господь зубожує і збагачує, принижує і підносить» (1 Сам. 2, 7). Тому на матеріальні блага треба дивитися як на тлінні, нетривкі й скороминущі. На них не можна покладатися й віддавати їм усього свого серця. Вони не замінять благ духовних.
ДРУГА ЗАПОВІДЬ:
“Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю” (Мф.5:5).
Хто такі лагідні і що таке лагідність?
Якщо звернутися до грецького тексту Євангелія, то можна побачити, що словом лагідні перекладене грецьке слово “праос”. Окрім значення “лагідний” це слово також перекладається як тихий, ласкавий, спокійний, стриманий, ручний, приручений. Усі ці значення можна передати одним словом – беззлобний.
Виходить, що лагідний – це той, хто мовчки терпить усі життєві негаразди і приниження, а до усього іншого – готовий упокорено коритися.
ТРЕТЯ ЗАПОВІДЬ:
" Блаженні засмучені" - це ті, що жалують чи оплакують свої гріхи, свої лихі вчинки, своє далеке від Бога життя.
Це досконалий жаль за гріхи, який проганяє злого духа з людської душі й впроваджує туди Бога. Ось що значить слово Христове: «Вони будуть утішені».
Дякую за роботу!

Урок 5 24.03.22 - 8-Б
23.03.22 - 8-А
Тема уроку. Заповіді блаженства.
Мета. З’ясувати, що таке заповіді блаженства; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу бути щасливим .

Матеріал для опрацювання:
1. Опрацюйте усно.

Заповіді блаженства, які дав нам Спаситель, зовсім не порушують заповідей Закону. Навпаки, ці заповіді взаємно доповнюються.
Десять заповідей Закону обмежуються тим, що забороняють робити те, що гріховне. Заповіді блаженства вчать нас того, як ми можемо досягти християнської досконалості або святості.
Десять заповідей дані були у старозавітні часи, щоб диких і грубих людей утримувати від зла. Заповіді блаженства дані християнам, щоб показати їм, які душевні настрої повинні мати вони, щоб все більше і більше наближатися до Бога і набувати святості, а разом з тим і блаженства, тобто вищого ступеня щастя.
Святість, яка народжується від близькості до Бога, - є вище блаженство, найвище щастя, якого тільки може жадати людина.
Старозавітний закон є закон суворої правди, а Новозавітний закон Христів є закон Божественної любові і благодаті, чим тільки і дається людям сила в повноті пильнувати закон Божий і наближатися до досконалості.
2. Перегляньте відео.

Дякую за роботу!

Урок 4 17.03.22 - 8-Б
16.03.22 - 8-А

Тема уроку. Щаслива родина.

Мета. З’ясувати, які традиції характерні для української християнської родини, збагатити знання про християнські родинні обряди, родинне відзначення найбільших християнських свят; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу плекання дотримування найкращих традицій і звичаїв української християнської родини .

Матеріал для опрацювання:

1. Опрацюйте усно.

Дякую за роботу!

Тема" Християнська родина у суспільстві"

Урок 4 17.02.22 - 8-Б
16.02.22 - 8-А
Тема уроку. Християнські родини - приклад для наслідування. ч.2
Мета. З’ясувати, які традиції характерні для української християнської родини, збагатити знання про християнські родинні обряди, родинне відзначення найбільших християнських свят; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу плекання дотримування найкращих традицій і звичаїв української християнської родини .

Матеріал для опрацювання:
1. Опрацюйте усно.

Домашнє завдання.
Записати в робочий зошит три основні обов`язки дитини в родині.

Урок 3 09.02.22 - 8-А
10.02.22 - 8-Б

Тема уроку. Християнські родини - приклад для наслідування. ч.1

Мета. З’ясувати, які традиції характерні для української християнської родини, збагатити знання про християнські родинні обряди, родинне відзначення найбільших християнських свят; розвивати кругозір, творче мислення; усвідомлювати потребу плекання дотримування найкращих традицій і звичаїв української християнської родини .

Діти, запрошую вас на урок в zoom

8-А Время: 9 февр. 2022 12:10 PM Киев

Подключиться к конференции Zoom
https://us05web.zoom.us/j/7136194760?pwd=ay9yd0tLbWdpNXdoemlFemlMZlprdz09

Идентификатор конференции: 713 619 4760
Код доступа: 0ZmSK1

 8-Б   Время: 10 февр. 2022 14:00 PM Киев

Подключиться к конференции Zoom
https://us05web.zoom.us/j/7136194760?pwd=ay9yd0tLbWdpNXdoemlFemlMZlprdz09

Идентификатор конференции: 713 619 4760
Код доступа: 0ZmSK1
Для тих хто не зміг до нас приєднатися    

Матеріал для опрацювання:
1. Опрацюйте усно.




Домашнє завдання.
Складіть та запишіть в робочий зошит два правила  дружньої  родини.

Дякую за роботу!

Урок 3 02.02.22 - 8-А
03.02.22 - 8-Б

Тема уроку. Відповідальність батьків за народження та виховння дітей. Демографічна криза, потреба захисту та оздоровлення сучасної родини.

Мета уроку: розкрити зміст понять «демогратична криза», «захист», «оздоровлення»;
актуалізувати знання учнів про українські традиції пошани до батьків, розвивати в учів уміння робити самоаналіз своїх вчинків по відношенню до батьків; виховувати повагу до старших як моральну необхідність.

Матеріал для опрацювання:

Прочитайте:
Демографічна криза - глибоке порушення відтворення населення, що загрожує самому його існуванню. Протягом усієї демографічної історії людства аж до кінця XVIII ст. причинами демографічної кризи були часті голодування, епідемії та війни; обумовлений ними високий рівень смертності призводив до скорочення чисельності населення деяких країн і регіонів світу, а інколи й до повного обезлюднення територій.
Перегляньте відео:

Опрацюйте усно:
В усі часи сім’я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Проте останнім часом традиційне розуміння її важливої ролі змінюється й применшується. Таким чином виникає потреба захисту та оздоровлення сучасної сім’ї, адже кожне повноцінне суспільство зацікавлене в стійкій, духовно й морально здоровій родині. Зміцнення її тісно пов’язане з якісним вихованням особистості, оновленням нашого суспільства. Проблеми довкола родини є багатогранні: зменшення народжуваності, розлучення, виховання дітей у неповних сім’ях, сімейні непорозуміння, зумовлені конфліктом цінностей у суспільстві. Перевагу отримують цілком інші інтереси, що роз’єднують родичів і руйнують сімейну єдність, а також впливають на самопочуття й здоров’я людей і обумовлюють їх вплив на суспільне життя.
Серед причин сімейної кризи є зміна моральних норм взаємовідносин статей, поширення дошлюбних зв’язків, зміна традиційних (сімейних) ролей чоловіка та жінки, утрата сім’єю своєї господарської функції, занепад історичних українських традицій щодо формування та збереження сім’ї, непідготовленість молоді до шлюбу, підвищені вимоги до шлюбного партнера, алкоголізм і наркоманія та інші.

Домашнє завдання.
Запишіть короткі відповіді на запитання в робочий зошит:
- назвіть дві причини виникненя демографічної кризи;
- які проблеми розвитку сучасної родини ви запамятали?
- назвіть три причини сімейної кризи ( найбвльш вагомих на вашу думку)
Дякую за роботу!

Урок 2 26.01.22 - 8-А
27.01.22 - 8-Б

Тема уроку. Відповідальність батьків за народження та виховння дітей.

Мета уроку:       розкрити зміст понять «відповідальність», «пошана», «послух», " виховання";
                             актуалізувати знання учнів про українські традиції пошани до
                             батьків, розвивати в учів уміння робити самоаналіз своїх вчинків по відношенню до батьків; виховувати повагу до старших як моральну необхідність.

Матеріал для опрацювання:

Прочитайте:

Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми завжди були важливими й актуальними. Воно регулюється Конституцією України, Сімейним кодексом України та Законом Укрїни "Про освіту", Цивільним кодексом України.

Перегляньте відео:

Опрацюйте усно:
Народжуючись, дитина не несе перед батьками ніяких зобов`язань. Мама і тато все роблять за малюка. Але з віком і на нього лягає деяка відповідальність. З кожним прожитим роком список справ і дій з позначкою «повинен» стає все більше.

Домашнє завдання.

Запишіть корткі відповіді на запитання в робочий зошит:

- якими законами в нащій державі регулюються обов'язки батьків?

- які обов'язки в родині мають діти, запишіть 2 з них, що вам найбільше запам'яталися.

Листопад 2021

Тема" Церква і християнські орієнтири"

Урок 8 23.11.21 - 8-А
24.11.21 - 8-Б

Тема уроку. Закони Божі по відношенню до ближнього.

"Шануй батька та матір..."

Мета уроку:       розкрити зміст понять «любов», «пошана», «послух»;

                             актуалізувати знання учнів про українські традиції пошани до

                             батьків, розвивати в учнів вміння аналізувати

                             взаємозв’язок між виконанням заповіді та майбутнім,

                             робити самоаналіз своїх вчинків по відношенню до батьків;

                             виховувати повагу до старших як моральну необхідність.

Матеріал для опрацювання:

Ця заповідь закликає нас до послуху своїм батькам, до вшанування тих, хто виростив нас. Син, неслухняний в батьківському домі, ніде не буде слухняним, поступливим - ні в суспільстві, ні на роботі, ні в особистому житті. Слухняність батькам природний і священний обов'язок.

Порушенням заповіді є грубе відношення до батьків, докори, лихослів'я їх, помилковий сором за бідність, чи неосвіченість і простоту батьків, насмішки над ними, засудження їх перед іншими людьми, розповіді про їх помилки і недосконалість.

Порушенням заповіді є не тільки зневажливе ставлення до батьків, але й також відсутність піклування про них, особливо під час хвороб і старості. Неприпустимо доводити своїх батьків до роздратування та гніву. Порушує цю заповідь і той, хто самовільно залишає батьківську оселю без будь-якої на те необхідності. Найжахливішим проявом неповаги до батьків є «підняття рук», тобто бійка або нанесення тілесних ушкоджень найріднішим людям.

Домашнє завдання.

Скласти та записати 5 правил поваги до батьків.

Дякую за роботу!

Дистанційне навчання 2020-2021

Квітень - Травень 2021

Тема" Сучасна людина й духовна культура України"

Урок 8 04.05.21 - 8-А
05.05.21 - 8-Б

Тема уроку.Молитва у слові. Християнська література та книгодрукування.

Мета уроку: розкрити зміст поняття «християнська література»;

ознайомити учнів із зразками перших друкованих книг;

донести думку про необхідність збереження літературної

спадщини; виховувати культуру читання; формувати

бережливе ставлення до книги; розкрити велич слова

молитви як такої; виховувати повагу до релігійних почуттів представників різних конфесій світу.

Матеріал для опрацювання:

Сувої папірусу були поширені, ще в I столітті після Р.Х., коли з'явилися стародавні рукописи (кодекси). Поступово їх стали використовувати все частіше. Перша письмова згадка про рукописи як різновид книг відноситься до кінця I століття, коли ми знаходимо оцінку їх компактності. В язичницькому світі рукопис не знайшов визнання і тільки з християнством був популяризирований і отримав широке розповсюдження.

Святе Письмо — Біблія, звернена до кожної людини, є невичерпним джерелом духовності й моралі.

Головною ознакою, яка відрізняє Святе Письмо від інших літературних творів і надає йому сили та величезного авторитету, є богонатхненність. Під нею розуміють надприродне осяяння, яке, не знищуючи особистості автора, підносить викладання істин до досконалості, керує процесом написання, всіма етапами роботи автора. Завдяки цьому Святе Письмо є не простим результатом думки людини, а словом Самого Бога.

Біблія охоплює історію взаємовідносин Творця й людства, яка починається від творіння світу й людини, її гріхопадіння і триває до сьогодення. У Святому Письмі описані моральні вчинки осіб, громад, народів, які Бог допустив, щоб зберегти людині можливість вибирати між добром і злом.

Євангеліє — головна частина Святого Письма Нового Заповіту, головна частина всієї Біблії. З грецької мови «євангеліє» означає «добра новина», «радісна звістка» «благовість».

Євангеліє складають чотири книги за авторством євангелістів-апостолів (апостол у перекладі з грецької — посланник): Матвія, Марка, Луки та Іоанна. В них розповідається про пришестя на землю Сина Божого — Іісуса Христа, про Його життя на землі, про Його дивовижні діяння та моральне вчення, про Його хресну смерть, Воскресіння та вознесіння до неба.

Розрізняють молитву, яка здійснюється без слів та інших зовнішніх знаків - одним розумом і серцем (молитва внутрішня духовна, сердечна), та молитву, яка вимовляється словами і супроводжується різними знаками благоговіння (молитва зовнішня).

Домашнє завдання. Записати три прислів'я про книгу.

Урок 7 27.04.21 - 8-А

28.04.21 - 8-Б

Тема уроку. Дзвони. Дзвонове мистецтво.

Молитва у фарбі. Іконопис.

Візантійська та давньоруська школи іконопису. Сучасний іконопис.

Мета уроку: формувати уявлення учнів про дзвонове мистецтво;

ознайомити учнів з історією та видами церковного дзвону;

сформувати уявлення про особливості візантійської

та давньоруської шкіл іконопису; розкрити значення іконопису для розвитку духовної релігійної культури; формувати ціннісні орієнтири у світі дзвонового мистецтва і іконопису відносно світосприйняття учня; виховувати культуру сприйняття дзвонного мистецтва й мистецтва іконопису

Матеріал для опрацювання:

Храм – це молитва в камені, дзвін – молитва в звуці, а ікона – молитва у фарбах.

Дзвони

Перша поява дзвонів відноситься до глибокої давнини. У стародавні часи дзвони були зовсім невеликих розмірів і їх клепали з листового заліза, а потім з листової міді та бронзи.
Коли дзвони почали вживатися у християнському богослужінні, достеменно невідомо. Перше застосування дзвонів у християнському богослужінні церковний переказ відносить до свт. Павлина, єпископа Ноланского (353-431). Як свідчить легенда, у ві сні єпископ бачив янгола з дзвіночками, який видавав чудесні звуки. Польові квіти дзвіночки, підказали свт. Павлину форму дзвонів, які і були вжиті при богослужінні. Нова сторінка в історії дзвонарської справи починається в другій половині XV століття, коли до Москви прибув італійський інженер та будівельник Аристотель Фіорованті. Він влаштував «гарматний двір», де відливали гармати та дзвони.

В сучасному світі йде відновлення старих та будівництво нових храмів, створюються парафії та монастирі. Відкрилося багато реставраційних майстерень та іконописних шкіл. В даний час декілька найбільших підприємств успішно освоїли лиття дзвонів: В Україні це ООО Эллада-Н – м. Полтава. Сучасні технології дозволяють відливати не тільки нові, але і відтворювати точні копії стародавніх дзвонів, включаючи їх звучання.Завдяки нашим умільцям, дзвін лунає зараз не тільки в наших містах і селах, але і в храмах Японії, Білорусі, Канади, Польщі, США, Сербії - скрізь, де живе православний люд.

Іконопис
Іконопис - особливий вид мистецтва, який неможливо звести до простого живопису. Слово «ікона» - грецьке, перекладається як «образ», зображення.
Ікона відрізняється від картини, тому що її завдання - відкрити внутрішній світ душі святої людини, й повідомити про Христа, що перебував на землі. Ікона - це вікно в духовний світ. Вона може зберігати деякі портретні риси, але обличчя на іконі - це образ, особистість, перевтілена в світлі вічності.

Початок руському іконопису було покладено після Хрещення Русі. Спочатку найдавніші руські кам'яні храми Києва та інших міст, а також їх розписи та ікони, створювалися візантійськими майстрами. Проте, вже в XI столітті існувала власна іконописна школа в Києво-Печерському монастирі, що дала перших відомих іконописців - преподобних Аліпія і Григорія.

Теперішній час - час відродження свободи віросповідання громадян України і відновлення храмів, створює певні передумови для нового відродження українського іконопису - мистецтва пережитих століть.

Домашнє завдання.

Одним реченням дайте відповідь на кожне запитання:

- Що запам'яталося вам з опрацьованого матеріалу?

- Чим саме вас вразив запам'ятований матеріал?

Урок 6 20.04.21 - 8-А

21.04.21 - 8-Б

Тема уроку. Молитва у музиці. Церковні піснеспіви.

Духовна і світська музика.

Народні піснеспіви християнського змісту:

колядки, щедрівки, псалми

Мета уроку: формувати уявлення про особливості музики різних жанрів; розвивати навички естетичної оцінки різних музичних творів; виховувати культуру сприйняття різних жанрів духовної музики; розкрити значення музики в духовному житті людини; ознайомити з взірцями церковної музики; формувати ціннісні орієнтири у світі музики відносно свого світосприйняття; виховувати естетичне почуття засобами духовної музики.

Матеріал для опрацювання:

Церковний піснеспів заспокоює, концентрує увагу людини на своєму внутрішньому світі, приносить мир в почуття і емоції. Мелодія та слово відповідають основам світогляду: окрім краси, церковний піснеспів доносить ще й істину. Людина, яка співає в хорі, не просто механічно відтворює мелодію, виконує пісню – вона також вчиться гармонійному співіснуванню з іншими людьми. Адже в хорі один голос сам по собі не має великої цінності. Тільки відчувши гармонію, маючи навичку слухати і чути, кожний виконавець створить співзвуччя, яке передасть глибину твору і стане тією музичною атмосферою, в якій проходить церковна служба.

Колядки і щедрівки – улюблені пісні до свята Різдва та Нового року.

Ці твори відображують красу, радість і любов до улюблених християнських свят: не тільки в нашій країна, а й по світу.

Різдвяна радість не має меж і перешкод, і цьому сприяє музика. Отже, народні піснеспіви християнського змісту об’єднують людей і усувають кордони, роблять їх справжніми дітьми одного Отця.

Домашнє завдання.

Одним реченням дайте відповідь на кожне запитання:

- Чим вразили вас прослухані музичні твори?

- Які почуття та емоції ви відчували?

Урок 5 13.04.21 - 8-А

14.04.21 - 8-Б

Тема уроку. Молитва у камені. Церковна архітектура.

Найвідоміші церкви в Україні.

Мета уроку: ознайомити учнів з взірцями церковної архітектури;

формувати культуру сприйняття краси і величі, усвідомлення важливості збереження краси споруд; формувати в учнів розуміння стиля в християнській архітектурі; заохотити до

відчуття і розуміння архітектурної ідеї: тлумачення значення кольору, форм і образів в архітектурному ансамблі; виховати бережливе ставлення до архітектурних пам’яток та святинь нашої держави.

Матеріал для опрацювання:

Храм Божий стоїть над світом, як дороговказ, як знак вічності в цьому нестійкому і крихкому, як скло, житті. Вже перші київські князі розуміли, що храм – це дім Божий. Приблизно через тридцять років після хрещення не тільки в самому Києві, а й у багатьох місцях іноземців дивували чудові церкви, яких налічувалося більше 400.

Храми будували на київській землі радісні, барвисті, яскраві. Перші київські кам’яні собори – Десятинний та Софіївський були розписані розкішними фресками навіть ззовні. Згодом всі храми ставилися на підвищеннях, на горах, де було найбільш простору і сонця, й здавалося – ближче до неба. Протягом віків, коли наш народ терпів гноблення і приниження, храми поєднували, були немовби таємничим містком між людиною та Богом. Церковна архітектура – це музика у камені – окраса кожного міста, селища, села – нашої рідної землі.

Храмове будівництво Київської Русі складається з трьох періодів:

1. Кінець Х – початок ХІ століття – побудовано Софіївський собор у Києві та Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

2. Друга половина ХІ - початок ХІІ століття - велося активне будівництво церков у Києві: Успенського собору Печерського монастиря, Троїцької надбрамної церкви, Михайлівського собору Видубицького монастиря, церкві Спаса на Берестові.

3. ХІІ – початок ХІІІ століття – позначений рядом стилістичних напрямків у храмовому будівництві. Параметри храмів зменшуються, що пояснюється обмеженими економічними можливостями феодальних володінь. У ХІІ столітті знесилені феодальними міжусобицями давньоруські князівства не змогли відбити татаро-монгольську навалу, що на тривалий час затримала їх економічний і культурний розвиток.

4. У ХІV – першій половині ХVII столітті на розорених землях український народ відстоював свою незалежність. Починають зводитися монастирі-фортеці. Функціями захисту від ворога наділяються також храми, які будуються за межами укріплень. Наприклад, Покровська церква у селі Сурківці.

5. Економічне піднесення та успіхи сприяє і розвитку будівництва. В Україні створюється напрямок українського бароко. Церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври, Покровський собор у Харкові, Воскресенська церква у Сумах.

6. Архітектура мурованих церков ХVII-ХVIII століть наслідувала традиції народного дерев’яного будівництва, і було це явищем досить поширеним, оскільки базувалося воно на більш глибинному корінні народних традицій.

7. Доба архітектури класицизму в храмовому будівництві, що охоплює період з кінця ХVIII до ХІХ століття, позначається професіоналізмом. Створення багатьох храмових споруд цього періоду пов’язано з іменами професійних архітекторів, таких зодчих, як С.Ковнір, І.Григорович-Барський, Й.Г.Шедель, В.Растреллі. Характерним для споруд цього періоду є простота вирішення і стриманість декоративного оформлення.

8. Модерн – напрямок, яких характеризується стилістичною строкатістю. Період – ХІХ-ХХ століття. У цей час зведені Володимирский собор у Києві,Троїцька церква у Сумах.

9. Революційні потрясіння ХХ століття, а потім руйнівний наступ тоталітарного режиму на надбання національної культури перервала розвиток традицій храмового будівництва в Україні (зображення зруйнованих святинь).

10. У нинішніх умовах духовного відродження в Україні в небачених масштабах ведеться спорудження нових храмів, відбудовуються зруйновані святині.

Словникова робота ( усно)

Храм або церква (назва храму у побутовій мові, що походить від грецького слова «кіріакон» - «дім Господній)- це узагальнене слово, яке означає приміщення, де збираються віруючі. /зображення/

Собор – такий храм, де богослужіння здійснюється духовенством на чолі з єпископом, найчастіше – це головний і найбільший храм міста /зображення/

Каплиця – невелика храмова будівля без приміщення для вівтаря. /зображення.

Домашнє завдання:

За допомогою інтернет - ресурсів підготувати інформацію про один із храмів України (8 - 10 речень)

Урок 4 06.04.21 - 8-А

07.04.21 - 8-Б

Тема уроку. Заповідь Х. «Не бажай нічого, що належить ближньому твоєму…». Про нечистоту помислів і боротьбу з ними. Заздрість.

Мета уроку: навчити учнів пояснювати зміст понять «заздрість», «нечисті помисли»; формувати вміння наводити приклади згубності заздрісних бажань; розвивати учнях здібність володіння своїми емоціями та бажаннями; сприяти розвитку оцінки своїх внутрішніх мотивів; виховувати в учнів здібність радіти успіхам ближніх.

Матеріал для опрацювання:

Дуже важко контролювати свої думки. Саме про контроль над своїми думками й бажаннями нам говорить десята заповідь. Звучить вона так: "Не пожадай жінки твого ближнього. Не зазіхай на дім твого ближнього, ні на поле його, ні на раба, ні на рабиню його, ні на вола, ні на осла його, ні на будь-що, що належить до твого ближнього". Дуже часто цю заповідь розуміють в найкоротшій формі: "Не заздри".

Десята заповідь не просто забороняє робити щось недобре і неправильне по відношенню до інших, до людей, що оточують нас, але й пропонує звернути увагу на внутрішній стан душі людини: на бажання і думки, тобто обмежує зло в людському серці, торкається внутрішнього світу, і затверджує на міцній основі наші добрі відносини з ближніми.

Заздрість в людському житті може бути різною. Заздрість може мати сумний вираз і виявлятися, як скорбота про успіхи ближнього, досада про чуже благополуччя, стан у суспільстві. А може мати й радісне забарвлення, як задоволення від нещасть і невдач іншої людини.

Кому шкодить заздрість?

Заздрість, перш, ніж мати шкідливий вплив на інших, шкодить тому, ким вона володіє. Заздрісна людина дуже часто страждає не стільки від того, що нещаслива, а від того, що бачить щасливими інших. Матеріальний достаток, становище в суспільстві, якими володіють інші, робляться предметом мук і страждань для заздрісної людини, але не тільки зовнішні переваги, але, навіть, і природжені дарування: розум, краса, етичні якості обурюють заздрісника. І тому він готовий ворогувати проти всіх, хто багатший, розумніший, добріший, успішніший, більш поважний і коханий.

Саме заздрість, за біблійним оповіданням, принесла гріх в цей світ, коли змій позаздрив щастю перших людей і доклав зусиль, щоб навернути їх з шляху істинного.

Заздрість стала причиною першого вбивства на землі, її зустрічаємо вже в житті першої сім'ї. Каїн позаздрив своєму братові Авелю, і заздрість вибухнула найстрашнішим чином – братовбивством.

Діти старозавітного праотця Іакова із заздрості за особливу любов отця до молодшого брата, хотіли спочатку вбити його, а потім продали свого брата в рабство.

Цар Саул із заздрості неодноразово робив замах на вбивство особливо поважного в народі покірливого і доблесного Давида.

Цар ізраїльський Ахав зробився хворим, не їв, поки, не погубивши господаря виноградника Навуфея і не оволодівши його надбанням, не задовольнив своє заздрісне серце.

Вадим Крищенко

Не бажай

Коли серця теплом зігріті –

Стає побільше доброти.

Ти ж не один у цьому світі,

А є ще сестри і брати.

Проб’ється істина у слові –

Збагнуть її уже пора.

Усім нам хочеться любові,

Усім нам хочеться добра.

Не відбирай здобутку ближнього

І не бажай його майна.

Хай чорне зло в пориві хижому

Не б’є, як блискавка страшна.

Нехай веде нас днями й тижнями

Відлуння Божої сурми.

Ні, не бажай ти лиха ближньому,

Бо всі ми звемося людьми.

Горнімось до земної вроди,

Бо заздрість дика і сліпа.

Хай нами лють не верховодить,

Неправда зла не підсипа.

Добродію, схились до мене.

Порадником для мене стань –

І буде світ благословенним

Од світла щирих поривань.

Домашнє завдання .

Заповніть таблицю

№ заповіді	Зміст заповіді	Види її порушень	Справи по виконанню заповіді
Х

Дякую за роботу!

Тема" Декалог"
Урок 2 19.01.21 - 8-А
20.01.21 - 8-Б
Тема. Заповідь II. «Не роби собі ідола… Сучасне ідолопоклонство: культ тіла, грошей, алкоголю, наркотиків, розваг. Забобони і марновірство.
Мета уроку: навчити учнів пояснювати зміст понять «ідол», «ідолопоклонство», «поклоніння», «ідеал»; показати різницю між ідеалом та ідолом; формувати навички визначення сучасного ідолопоклонства серед молоді; розвивати вміння прогнозувати наслідки служіння ідеалам та ідолам; виховувати в учнів повагу до християнських ідеалів.

Матеріал для опрацювання:Друга заповідь Декалогу: «Не сотвори собі кумирів і всякої подоби того, що на небі вгорі, на землі внизу, і в водах, під землею; не поклоняйсь і не служи їм».

Немає нічого більш небезпечного, ніж фальшиве шанування, бо тоді фальшивим, несправжнім стає все життя людини, і вона поклоняється ідолам, а не прагне до ідеалів, визнає примарне вищим за духовне, небесне. Серцем прив’язується до земних скарбів, ігноруючи скарби небесні. Поклоняється тим, хто має багато тлінного, відвертаючись від тих, хто багатий духовно. Підносячи тих, хто має силу на Землі, впадає в гординю і забуває про Бога, який Всемогутній усюди й в усьому. Але той, хто робить тлінне своїм «богом», перетворює на тлінне своє життя…

Сучасні ідоли:

гроші, алкоголь, кар\єра, актори та співаки, тілесна краса, розваги, наркотики.

Можна вважати, що друга заповідь пропонує, щоб ніщо не стало між людиною та Всевишнім. Цією заповіддю в буквальному розумінні забороняється виготовлення ідолів для шанування, або створення кумирів, а також вшанування подібності або зображення того, що ми бачимо на небі (сонця, місяця, зірок) і що знаходиться на землі (тварин, людей) або знаходиться у водах (риб). Ця заповідь забороняє таке поклоніння, тому що в людини, яка шукає для себе ідолів, плутаються етичні норми, за якими слідує неправильна орієнтація думок і вчинків, бо думки і вчинки будують саме життя.

Для сучасної людини буквальне поклоніння ідолам не має сенсу і навіть виглядає смішно. Проте, якщо не буква, то дух цієї заповіді порушується багатьма й сьогодні. Сучасними кумирами людини стали гроші і необмежене прагнення до їх примноження, до придбання багатства, У Святому Письмі чітко вказано: «Зажерливість - є ідолопоклонство» (Кол.3,5) Для користолюбної людини гроші замінюють поняття честі, совісті, порядності. А засоби до здобичі грошей стають всі припустимі. Кримінальні звіти рябіють розкраданнями цінностей, квартирними крадіжками, угонами автомобілів, аферами, до вжитку увійшло слово кіллер, а вулиці міста з настанням темряви вимирають. Адже внутрішнім мотивом більшості злочинів є ненаситне прагнення до збагачення.

Сучасними кумирами є фізичні задоволення, такі як обжерливість і служіння своїм статевим інстинктам. Обжерливість, це - надмірні ласощі, об’ядіння і пияцтво. Про таких людей, які найвище за все ставлять тілесні задоволення від їжі та пияцтва ап. Павло говорить: "Їх Бог - чрево". Людина, що живе за законом своїх бажань прагне робити те, що їй бажається, те, що приносить їй задоволення: смачно поїсти й випити, дістати грошей, мати різні любовні стосунки, причому чим більше, тим краще. Всі ці бажання, що не стримуються нічим, не підлягають загальній меті духовної досконалості гіперболізуються, стають поштовхом для поведінки, перетворюються на пристрасті. Коло інтересів може звузитись до задоволення головної пристрасті або пристрастей: пити, розпусничати, копити гроші будь-якою ціною. Жорстокими кумирами у наш час є такі пристрасті, як наркоманія, алкоголізм, куріння, азартні ігри. А якщо в результаті алкоголізму і наркоманії, або захоплення азартними іграми без коштів для існування залишаться близькі люди, що скажуть вони про того, хто заподіяв їм таке лихо? Чи зможуть зрозуміти й пробачити?

Порушенням ІІ заповіді є також гордість і пихатість. Горда й пихата людина надмірно високої думки про свої достоїнства – розум, красу, багатство. Гордий шанує самого себе. Свої поняття і бажання ставить вище за все. З презирством і насмішкою відноситься він до думок і рад інших людей і не відмовиться від своїх поглядів, якими б вони помилковими не були. Гордий і пихатий з самого себе, як для себе, так і для інших робить ідола. Отже, багато внутрішніх недоліків може переродитися та стати для людини справжнім лихом

.Домашнє завдання.

Заповніть таблицю

№ заповіді	Зміст заповіді	Види її порушень	Справи по виконанню заповіді
ІІ

Урок 1 11. 01. 21 8-А
13.01.21 8-Б
Тема. Поняття заповіді. Заповідь І. «Я – Господь Бог твій. Хай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм». Богопізнання. Поняття «інших богів». Гріхи проти заповіді.

Матеріал для опрацювання:

Кожна держава, народ мають свої закони. За час свого існування людство створило їх безліч. З часом закони вдосконалюються, змінюються, зникають. Божі закони незмінні. Ці Божі настанови саме й записані в Біблії, зокрема стисло викладені в 10 заповідях, які мають назву Декалог (від грец. Дека – десять). Саме вони пояснюють людям, що таке зло і добро, вчать робити добро, а не зло.

Заповіді були написані Богом на двох кам’яних плитах, які називаються скрижалі.

Робота зі словником

Учні в зошиті записують визначення до понять:

закон – правило, встановлене владою, яке має найвищу юридичну силу і обов’язкове до виконання усім громадянам;

заповідь – настанова морального характеру, що дана людям від Бога;

декалог – десять Божих заповідей;

скрижалі –кам’яні плити на яких вирізьблено десять Заповідей.

Заповіді – це основні правила поведінки людини стосовно Бога та інших людей.

Так – 4 для побудови стосунків з Богом і 6 для стосунків між людьми. Таким розподілом підкреслюється турбота Творця про людей, про їх життя.

Богопізнання – спроба оволодіння всією доступною сукупністю знань про Бога.

Проте християни вважають, що

Богопізнання – це, в першу чергу, прийняття Бога людиною в своє серце і життя.

Перша заповідь свідчить: "Я Господь Бог твій, хай не буде у тебе інших Богів, окрім Мене".

Ця заповідь указує людині на джерело всіх благ і мету вчинків людини, дає напрям розумовій і вольовій діяльності людини і закладає фундамент її життя. Вона говорить: зроби Бога першим у своєму житті. Для виконання цього християни починали дізнаватися про те, що відомо взагалі про Всевишнього людству: про Божественну любов, про майбутні долі світу й людини. І питання ці для християн не чужі і не нудні, а життєві, оскільки від їх розв’язку залежить самий сенс, призначення, благополуччя їх життя. Для виконання першої заповіді наші пращури вважали необхідним: читати й вивчати Святе Письмо; знайомитися з творами духовних осіб, бо відкидати їх досягнення все одно, що дитині відкидати досвід і мудрість старшого покоління; вивчати природу й історію роду людського, які представляють нам дії Творця у світі.

Порушенням цієї заповіді завжди вважались: зневіра, відчай, протест, захоплення окультними течіями, марновірства, нехтування Божими настановами і таке інше.

Люди, які забувають про Бога, забувають одночасно і заповіді Божі, які протягом століть служили людству моральними орієнтирами. В усіх світових релігіях в тій чи іншій формі присутні правила, викладені в Декалозі. Навіть коли віра проголошувалася чимось шкідливим, непотрібним, заповіді, які відносились до стосунків між людьми, залишалися незмінними. Людина, яка дотримується заповідей, живе в гармонії з собою і світом.

Заповніть таблицю

№ заповіді	Зміст заповіді	Види її порушень	Справи по виконанню заповіді
І

Домашнє завдання

Вивчити напам'ять першу заповідь.

Дякую за роботу!

Листопад 2020

Тема:" Біблійна історія. Сторінками нового заповіту"

Урок 2 10. 11. 20 8-А

12.11.20 8-Б

Тема. Урок узагальнення знань учнів з теми №1. Відповіді на запитання.

Роботу виконати у зошиті, сфотографувати т відправити на вайбер за номером 0502848884

Матеріал для опрацювання:

1. Дайте відповіді на запитання (за кожну правильну відповідь по 0,5 бала)

- Що означає слово притча?

- Чому нас навчає притча про сіяча?

- Про що йдеться в притчі про зерно гірчичне?

- Для кого Ісус розказував притчу про закваску?

- Який недолік висміюють притчі " Про нерозумного бгатія" та " Про багатія та Лазаря?

- Про що йдеться в притчі " Про митаря та фарисея"?

2. Заповніть таблиці (за кожну правильно заповнену таблицю по 1балу)

Мої ближні

У чому виявляється моя турбота про них?

батьки

інші члени родини

однокласники

Хто турбується про мене?

як саме?

2. Виберіть правильні відповіді (за кожну правильну відповідь по 0, 5 бала)

1. За словами притчі " Про дім на піску і на камені", хто слухає Боже слово і виконує його, подібний до

а) чоловіка розумного;

б) апостолів;

в) чоловіка необачного .

2. Чому буря і злива не зруйнувала будинок на камені?

а) бо вона його оминула;

б) бо він був збудований на камені.

3. Що сталося із будинком на піску?

а) буря зруйнувала частково;

б) злива підмочила низ будинку;

в) ... він упав. І велика була та руїна його!

4. Що уподібнюється під каменем, ґрунтовним фундаментом ? (2 правильні відповіді)

а) матеріальне забезпечення людини;

б) сам Ісус Христос й ті істини, котрі Він проповідував;

в)християнська віра та мораль.

6. Який будинок у своєму житті будуєте або плануєте будувати ви.

а) дім на піску;

б) дім на камені.

3. Знайдіть відповідності між текстом і героями притчі " Про милосердного самарянина"(за правильно виконане завдання 2 бала)
Багатство важливіше, ніж дотримування Закону           Самарянин

Краще займатися ділом і не попадати

в неприємні ситуації                                                          Священик і левит

Нехай мені заплатять за послуги                                      Розбійники

Кожна людина заслуговує моєї турботи                         Хазяїн готелю

4. Визначити що можуть означати образи, які надані в притчі " Про пшеницю та кукіль" заповнити таблицю(за правильно виконане завдання 2 бала).

Сіяч доброго зерна

Поле

Добре зерно (пшениця)

Плевели (кукіль)

Ворог, що посіяв кукіль

Жнива .

Женці

Бажаю вам успіху!

Урок 1 13.10.20- 8-А

15.10.20 - 8-Б

Тема: " Винагорода за терпіння. Притча про багача та Лазаря."

Матеріал для опрацювання:

1. Проитайте текст притчі

Один чоловік був багатий, одягався в порфіру і вісон і щодня розкішно бенкетував. Був також один убогий, на ім’я Лазар, що лежав біля воріт його весь в струпах і бажав насититися крихтами зі столу багача, і пси, приходячи, лизали струпи його. Прийшов час вмерти вбогому і віднесений був Ангелами на лоно Авраамове. Помер же і багатий, і поховали його. І в пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, побачив здалеку Авраама і лазаря на лоні його і, голосно закричавши, сказав: отче Аврааме! змилосердься наді мною і пошли Лазаря, хай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому. Але Авраам сказав: чадо! згадай, що ти одержав уже добре твоє в житті твоєму, а Лазар – зле; отже, тепер він тут утішається, а ти страждаєш. І до всього того, між нами велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не можуть, так само звідти до нас не переходять. Тоді він сказав: так благаю тебе, отче, пошли його в дім батька мого, бо в мене п’ять братів; хай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки. Авраам сказав йому: у них є Мойсей і пророки; хай слухають їх. Він же сказав: ні, отче Аврааме! але коли хто з мертвих прийде до них, покаються. Тоді Авраам сказав йому: якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто з мертвих воскрес, не повірять. (Лк. 16, 19-31).

2. Дайте відповіді на запитання:

- За що був засуджений на муки багатій?

- Чому був нагороджений бідний Лазар?

- Як повівся багатій у пеклі?

- Як змінюється душа людини, що перенесла страждання?

- Який вид спокою потребує більших затрат енергії, ніж діяльність?

3. Перегляньте відео:

4. Самостійна робота в зошиті

Заповніть пропуски:

І. Будь-яка людина в житті «несе свій хрест» — тобто _____________________________________________________________

2. Бідність також може бути випробуванням, її треба переживати___________________________________________________

3. Притча вчить нас терпляче переносити особисті _____________________________________________________________

4. Тільки після власних страждань багатій почав _____________________________________________________________

Д.З. Знайти прислів’я про терпіння.

Тема" Сучасна людина й духовна культура України

Урок №10 ( за 25.05.20/ 27.05.20)

Тема. Регіональний компонент. Екскурсії по святих місцях рідного краю.

Матеріал для опрацювання

Подорож третя:

Село Святогорівка

Святе джерело у селі Золотий Колодязь

Дайте відповіді на запитання:

- Що в цих відео вас найбільше вразило?

- Що було цікавим?

- Про що ви хотіли би розказати іншим?

Домашнє завдання:

Розказати батькам та іншим рідним про святі місця рідного краю.

Дякую за роботу!

Урок №9 ( за 18.05.20/ 20.05.20)

Тема. Регіональний компонент. Екскурсії по святих місцях рідного краю.

Матеріал для опрацювання

Подорож друга:

"Святогірська Свято - Успенська Лавра"

Перегляньте відео

Дайте відповіді на запитання:

- Що в цих відео вас найбільше вразило?

- Що було цікавим?

- Про що ви хотіли би розказати іншим?

Домашнє завдання:

Розказати батькам та іншим рідним про святі місця рідного краю.

Дякую за роботу!

Урок №8 ( за 13.05.20)

Тема. Регіональний компонент. Екскурсії по святих місцях рідного краю.

Матеріал для опрацювання

Подорож перша:

"Свято- Успенський Ніколо-Василівський монастир"

Дайте відповіді на запитання:

- Що в цьому відео вас найбільше вразило?

- Що було цікавим?

- Про що ви хотіли би розказати іншим?

Домашнє завдання:

Розказати батькам та іншим рідним про Свято -Успенський Ніколо - Василівський монастир.

Урок №7 ( за 04.05.20/ 06.05.20)

Тема. ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з теми " Сучасна людина й духовна культура України".

Матеріал для опрацювання

Дайте відповіді на запитання:

Блок І.

Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бала

1) Назвіть сучасні перешкоди, що заважають людині зберігати чистоту серця. Наведіть приклади порушення 7 заповіді. Відповідь коротко обгрунтуйте.

2) Пригадайте та назвіть способи заволодіння майном чужої людини. Наведіть приклади порушення 8 зповіді. Відповідь коротко обгрунтуйте.

3) Чому осуд, наклеп та наговори є порушенням 9 заповіді. Наведіть приклади.

4) Як ви роумієте зміст слова "Задрість". Наведіть приклади порушення 10 заповіді.

Блок ІІ.

Кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бала

1) Які види храмових споруд ви запам"ятали?

2) Яке призначення храму?

3) В чому полягає особливість храму як архітектурної споруди?

4) Наведіть приклади муз. твору будь якого жанру з духовним змістом

5) Що означає "Благовіст" у дзвоновому мистецтві?

6) Які школи іконопису ви запам"ятали?

7) Яке значення має для людини молитва?

8) Чому потрібно знати про традиції вірувань представників інших віросповідань?

Дякую за роботу?

Урок № 6 ( за 27.04.20/ 29.04.20)

Тема. Молитва у слові. Християнська література та книгодрукування

Матеріал для опрацювання

Ми з вами живемо в світі, наповненому інформацією. ЇЇ ми сприймаємо через очі, вуха, ніс, на дотик. Та є унікальні носії інформації, які ми можемо почути, якщо вони вимовляються; які ми можемо побачити, якщо вони пишуться; які ми можемо створити, якщо вони народжуються в нашому серці і розумі. І цими унікальними носіями інформації, повідомлення, новини є слова.

З давних-давен слово сприймалося як унікальне і безцінне, як те, що дано людині від Бога, як те, що не можна зганьбити, як те, що має силу вбити і силу відродити до життя.
Перед вами - зразки молитви в слові, це християнські книги «Апостол», «Часослов», «Псалтир», «Євангеліє». На перший погляд – це звичайні книги, а насправді – ні.

Сувої папірусу

Екскбу були поширені, ще в I столітті після Р.Х., коли з'явилися стародавні рукописи (кодекси). Поступово їх стали використовувати все частіше. Перша письмова згадка про рукописи як різновид книг відноситься до кінця I століття, коли ми знаходимо оцінку їх компактності. В язичницькому світі рукопис не знайшов визнання і тільки з християнством був популяризирований і отримав широке розповсюдження. Спершу стародавній рукопис використовувався для ведення бухгалтерії, але з розвитком пергаменту у III ст. після Р.Х., поступово почав витісняти папіруси. Причин прийняття рукопису, як основного виду книги кілька: він економічний, оскільки можна використовувати обидві сторони аркуша, його легко заховати, він є зручним і доступним. Можливо, християнські автори використовували рукописи навмисно, щоб вони не були схожі на язичницькі тексти, які зазвичай писалися у формі сувоїв.

Але потреба в розмноженні текстів ставала дедалі більшою, а можливості
переписувачів були обмежені. Для того, щоб вирішити цю проблему, в
окремих монастирях стали вирізати з дерева рельєфні тексти і ікони в

д зеркальному відображенні. Поступово виготовлення книг збільшилося. Книги були дорогими. Папір прийшов в Європу від арабів, припускають, що вони запозичили спосіб його виготовлення у китайців. Дешевизна матеріалу дозволила випускати набагато більше книг, ніж це було можливо раніше. На Русі книги з'явилися з появою християнства. В XIV - XV ст. в Європі виготовлення книг вийшло за стіни монастирів, цим почали займатися не церковні служителі, а ремісники.

Вклад Гутенберга

Виг Виготовлення паперу за два століття поширилося по всій Європі. І нарешті, Йоганн Гутенберг, ювелір, гравер, різьбяр по каменю, винайшов

кн Книгодрукування. Він першим застосував розбірний шрифт, хоча вважається, що в Європі у нього все таки були попередники. Металеві букви-літери для

шр шрифту відливали зі сплаву, в якому переважав свинець. Їх поміщали в

наб мірну касу, звідки наборщик брав необхідні, і підбирав в особливій рамці

р ярдок. Рядок викладали на набірну дошку. Набір для сторінки обмотували

жо жорстко ниткою, щоб він не розвалився, і змащували типографською фарбою з сажі і лляної олії (оліфи). На набір укладали поміщений в рамку лист

з воложеного паперу. Просушивши лист, на ньому робили відбиток тексту на оборотній стороні. Друкарський верстат був ручним, готові листи розгладжували під пресом, складали в стоси, розрівнювали і переплітали. Перші книги Гутенберга з'явилися в Німеччині в 40-х рр. XV ст.. До кінця 1500 р. книги випускали вже в 200-300 містах Європи, де діяло до - 1700 друкарень. У них було віддруковано 35-45 тис. видань, а загальний тираж їх міг доходити до 20 млн. За перші 50 років друкарства людство отримало книг більше, ніж за сотні років до цього. У XV ст. книгодрукування поширилося по всій Європі.

Першодрукар Іван Федоров

Сере Одне з перших місць займає Іван Федоров, з ім'ям якого пов'язаний початок книгодрукування в нашій державі.

Сувої паПерша датована друкована книга на Русі з'явилася 1 березня 1564 року. Вона була видрукувана в Москві в державній друкарні, яку заснував Іван Грозний. Повна назва книги «Діяння апостольські», але більш відомо її коротка назва «Апостол». Як богослужбова книга вона включає діяння апостолів та їх послання, і призначена для читання в церкві під час богослужіння. До набору першої сторінки книги приступили у квітні 1563 року, і майже через рік, 1 березня 1564 року, друкування «Апостола» було закінчено. Сам першодрукар провів велику текстологічну та редакційну роботу над нею, оформив за всіма правилами палеографічного мистецтва того часу. Творчо переробивши орнаментальні прийоми школи Феодосія Ізографа (провідного оформлювача російської рукописної книги початку 16 століття), Іван Федоров зробив у цій книзі багаті заставки кожного розділу, барвисті віньєтки у верхній частині сторінки, буквиці-ініціали, набрав її особливим шрифтом.

М Між тим у Івана Федорова з'явилися супротивники і заздрісники. Вони звинуватили його в єресі, прагнучи погубити справу. Це примусило Івана Федорова та його помічника Петра Мстиславця бігти в інші краї. Але ворогам друкарства не вдалося знищити велику справу першодрукаря.

Іван Федоров надрукував у 1574 році друге видання «Апостолу» й підручник «Азбуку» вже у м. Львові, у заснованій ним новій типографії, де він також зіткнувся з опором переписувачів книг. Кілька років потому його запросив до себе Костянтин Острозький, де він в Острозі за дорученням князя надрукував так звану Острозьку Біблію, першу повну Біблію церковно-слов’янською мовою.

У сучасному XXI столітті друк книг поступово відходить у з’вязку з появою електронних книг, комп'ютерів, інтернету. Але потримати в руках віддруковану книгу набагато приємніше і корисніше, ніж читати її з монітору. Майже протягом року ми працювали з вами на уроках, незмінно спираючись на Біблію. Зі словом «Біблія» тісно пов’язане уявлення про одну велику книгу, яка вміщує все Святе Письмо, як Старий, так і Новий Заповіти. Саме слово «біблія» в перекладі з грецької мови означає «книга». Але ж Біблія це не одна книга, а збірник священних книг, які були написані в різні часи різними авторами. Біблія — Свята Книга, яка найбільш читана й шанована у всьому світі, вона перекладена на більш ніж 286 мов світу.

Біблія складається з 50 книг (з них 11 — вважаються неканонічними) Старого Заповіту та 27 книг Нового Заповіту.

Довідка

Неканонічні — повчальні та корисні, але не богонатхненні (див. нижче) книги. Вони є тільки в Старому Заповіті та не збереглися мовою оригіналу (давньоєврейською), а є лише в перекладі грецькою мовою.

До Нового Заповіту входять:

• чотири Євангелія: від Матвія, від Марка, від Луки, від Іоанна;

• книга Діянь Святих Апостолів;

• сім соборних послань (листів) (три від апостола Іоанна, два від апостола Петра, одне від апостола Іакова, одне від апостола Іуди);

• чотирнадцять послань апостола Павла (Римлянам, 2 Коринфянам, Галатам, Ефесянам, Філіпійцям, Колосянам, 2 Фессалонікійцям, 2 Тимофію, Титу, Филимону, Євреям);

• Одкровення Іоанна Богослова.

Святе Письмо — Біблія, звернена до кожної людини, є невичерпним джерелом духовності й моралі.

Довідка:

Христос (з грецької) – Месія (з давньоєврейської) — спаситель, рятівник, визволитель.

Євангеліє свідчить, що Спаситель замість закликів ізраїльтян до визвольної боротьби навчав, що Царство Його не від цього світу, що Цар Він лише у тому значенні, що кожен, хто прагне істини, слухає Його голос, що Царство Істини не приходить у видимий спосіб, а міститься в людських душах.

Важко перебільшити значення для християн Святого Євангелія. Це кришталево чисте джерело, яке втамовує жагу душі; це вогонь, який випалює все нечисте у серці; це світоч, що осяює життя навколо.

Євангеліє дає людству повноту Божого морального закону.

Воно містить відповіді на безліч питань, що можуть зустрітися в житті християнина. І ці відповіді йдуть від Самого Творця та Законодавця всього життя. Тому Євангеліє — дороговказ і порадник, а разом з тим — друг і втішник.

Це книга, відкрита для тих, хто шукає істину та сенс життя.

Молитва у Православ’ї

І Ісус Христос прийшовши у світ, засудив як лицемірство тих, що моляться напоказ, так і багатослівність в молитві. У зв'язку з цим Він встановив правила благання, що передбачають небагатослівність молитви (так як Господь заздалегідь знає, про всі прохання) і приховування процесу моління від сторонніх очей, бо молитва не повинна бути показовою.

Разом з цим Він дав «саму довершену з усіх християнських молитов - Отче Наш. Інший зразок молитви зустрічається в Євангелії - це молитва митаря (тобто збирача податків), колись до цієї справи ставились з призирством (Лк. 18:13). Ця молитва передана Ісусом Христом у притчі про грішника, який кається. Як Своїм життєвим прикладом, так і в Своїх повчаннях, Ісус Христос постійно вказував на велике значення молитви: «Дивіться, пильнуйте й моліться : бо не знаєте, коли час той настане (Страшного Суду)» (Мк. 13:33), «пильнуйте і кожного часу моліться» (Лк. 21:36). Сам Христос показав приклад гарячої молитви перед арештом в Гефсиманському саду. На основі вчення Христа і апостолів стародавня церква поступово виробила єдині правила (норми), що визначають порядок здійснення молитов як у громадському богослужінні, так і в домашньому молитвослів’ї. Від юдеїв до нас перейшов звичай молитися стоячи (Мк. 11:25).

У давні й церкві існував звичай підіймання рук під час богослужіння, в наслідування до Мойсея, який молився при битві між іудеями та амаликитянами з піднятими до неба руками; зараз цю дію робить тільки священик під час Літургії. В громадах християн, які зреклися з поганства, досить рано затвердився грецький звичай молитися з непокритою головою, але для жінок було встановлено протилежне правило (1Кор. 11:4).

У У стародавні часи служби здійснювалися окремо одна від іншої, так що віруючі, особливо в монастирях, збиралися на молитву 8 разів у день. З часом Церква через зайнятість християн почала здійснювати ці служби більшою частиною три рази протягом доби: вранці, перед полуднем і ввечері.
Розрізняють молитву, яка здійснюється без слів та інших зовнішніх знаків - одним розумом і серцем (молитва внутрішня духовна, сердечна), та молитву, яка вимовляється словами і супроводжується різними знаками благоговіння (молитва зовнішня). Молитва в ісламі

Зазвичай звичним словом «молитва» переводять два ісламських богослужіння, що значаться різними арабськими словами: 1. Дуа, тобто молитва-прохання, звернена до Аллаха. 2. Салят (на перській і тюркських мовах - намаз), тобто ритуальна молитва, що складається з певних дій. У мусульман молитва вважається справою особливо благочестивою і є одним зі стовпів ісламу. Іслам ґрунтується на п'яти стовпах: свідоцтві про те, що немає бога, крім Аллаха, і що Мухаммед - його посланник, здійсненні молитви, виплати зак’яту, здійснення хаджу і дотримання посту в місяць Рамадан. Пророк Мухаммед сказав: «Здійснюйте молитву так, як ви бачите, як я її здійснюю». Молитва в іудаїзмі

У Старому Завіті зустрічаються часті вказівки про мотитву (напр. Ісаак молився про Ревеку), але точні формули молитов встановлені в ньому лише на випадок подання десятини (Втор. 26:13-15). Лише в епоху після вавилонського вигнання молитви піддалися ретельній регламентації; ще до Р.Х. були встановлені години для здійснення молитов: третя, шоста та дев'ята години дня.
Сучасні євреї моляться приблизно у ці ж години, з покритою головою. Молитва в індуїзмі і буддизмі

І Індуси виголошують свої молитви, перебираючи пальцями кульки, на нитці, у цьому вбачається прототип чіток, якими користуються мусульманами та християнами. Механічне ставлення до молитви досягло крайніх меж у буддистів Ваджраян, в яких існують молитовні машини, або млини, які вперше з'явилися в Індії близько 400 р. по Різдву Христовому. Це - дерев'яні циліндри, що досягають іноді величезних розмірів, та які приводяться в рух навколо своєї осі руками, або за допомогою вітру та води. На папері, який обвитий навколо циліндру, багато разів повторюється молитва ламаїстів: ом-мані і т. д. (див. Ламаїзм). Одному оберту циліндра навколо своєї осі приписується та ж сила, як і проголошення цієї молитви стільки разів, скільки разів вона віддрукована на циліндрі. У бурятів такі барабани назваются "хурдэ".Одночасно з цим у ваджраянскій традиції існує твердження, що мантра або молитва, прочитана з повною свідомістю, приносить більше користі, ніж «начитана» мільйони.

разів Індуїсти також використовують ранголі (малюнок-молитву). Малюнок у вигляді орнаменту, малюється на землі кольоровим мінеральним порошком. Подібною технікою користуються і ченці Тибету для створення пісочних мандал (мандала). Домашнє завдання

- Чому Біблію називають Святим Письмом?

- - Чи впливає читання літератури на стан душі?

- Як може вплинути на стан душі читання книг негативного змісту? -Що привносить в життя читання Святого Євангелія? - Чому бажано щоденно читати Євангеліє? - Чому Євангеліє називають Словом Божим? - Яку молитву встановив Ісус Христос? - Якою повинна бути молитва? - Скільки разів на день моляться мусульмани? - Куди звертаються обличчям мусульмани на молитві? - Як моляться індуси? - Як моляться буддисти? - Навіщо ченці Тибету знищують мандали? - Чому потрібно знати про традиції вірувань представників інших віро- сповідань?

Дякую за роботу!

У Урок № 5 ( за 22.04.20)

Тема. Молитва у фарбі. Іконопис. Візантійська та давньоруська школи іконопису. Сучасний іконопис.

Матеріал для опрацювання

Екскурс в історію

Першим іконописцем за переданням був святий євангеліст Лука, який написав не тільки ікони Божої Матері, але, за переказами, і ікону святих Апостолів Петра і Павла, а можливо і інші. За ним слідує цілий сонм іконописців, майже невідомих.

У слов'ян першим іконописцем вважається святий рівноапостольний Мефодій, єпископ Моравський, просвітитель слов'янських народів.

На Русі відомий Аліпій, подвижник Києво-Печерської Лаври. Він був відданий своїми батьками в «навчання іконній майстерності» до грецьких майстрів, які прибули прикрашати храми Лаври у 1083 році. Тут він навчався та допомагав майстрам. По закінченні розпису лаврських соборів він залишився в монастирі і був настільки вправним у своїй справі, що, як читаємо у його життєписі, видимим зображенням на іконі відтворював як би самий духовний образ чесноти. Преподобний Аліпій постійно працював, писав ікони для всіх, хто мав потребу в них, не вимагав грошей за свою працю. Вночі він перебував у молитві, а вдень з великою смиренністю, чистотою, терпінням, постом, займався писанням ікон. Його ікони розходилися всюди. Одна з них - ікона Божої Матері - була відправлена князем Володимиром Мономахом навіть в Ростов, для збудованої ним там церкви.

Іконопис - особливий вид мистецтва, який неможливо звести до простого живопису. Слово «ікона» - грецьке, перекладається як «образ», зображення.
Ікона відрізняється від картини, тому що її завдання - відкрити внутрішній світ душі святої людини, й повідомити про Христа, що перебував на землі. Картина може показувати боротьбу добра і зла в людині. Ікона показує, якою стане людина, якщо переможе в цій боротьбі, якою вона має бути. Ікона - це вікно в духовний світ. Вона може зберігати деякі портретні риси, але обличчя на іконі - це образ, особистість, перевтілена в світлі вічності.

Апостоли на власні очі бачили Христа. Ми фотографуємо тих, хто дорогий і близький нашому серцю. Але фотографії в попередні століття не було. І християни зберегли образ Христа за допомогою фарб. Ми молимося не іконі, а перед іконою, тому святому, який на іконі зображений.

Ікона несе на собі всі риси небесного: молитовну зібраність, глибину таємниць віри, гармонію духа, красу чистоти, велич смирення і простоти. Перед нею вщухають пристрасті і марність світу; вона височіє над усім в іншому плані буття.

Зовнішня форма ікони - вершина простоти, але глибину її ми шануємо з благоговінням. Євангеліє вічне, одне - для всіх часів і народів; значення ікони також не обмежується ані часом, ані місцевістю.

Візантійська та давньоруська школи іконопису

Іконографія розвивалась та укріплювалась протягом VI–VII століть. Головну роль відігравала Візантія. Постановами Вселенських соборів, які відбувалися на її території, були визначені правила зображення облич та сюжетів Священного Письма. Особливе значення набули рішення V і VІ Вселенських соборів (692 р.), за якими потрібно було замінити абстрактні символи Старого Завіту та перших віків християнства прямою репрезентацією того, що вони відображували. В першу чергу це відносилось до зображення Христа втіленого. Згодом Церква намагалася осмислити іконографію, що знайшло свє відображення у постановах VІІ Вселенського собору (787 р.). Остаточно іконографія сформувалась у Візантії в ІХ —Х ст.

Першим символом, який стали зображувати на прапорах та щитах війська царя Костянтина — монограма з літер «Х» та «Р». Костянтину-язичнику наснився сон, в якому Христос наказав йому йти на переможний бій з цим символом, після чого він остаточно став прихильником христової віри.

Свята Олена, мати Костянтина, спорудила храм Гроба Господнього на Голгофі та базиліку в Віфлеємі, які стали першими центрами іконографії.

Історію давньоруського мистецтва прийнято ділити на «домонгольское» і наступне, так як історичні обставини XIII століття істотно вплинули на розвиток культури Русі.

Хоча і в XIV столітті вплив Візантії та інших православних країн на наш іконопис був великим, в слов’янських іконах ще раніше проявилися власні оригінальні особливості. Багато з них є кращими зразками візантійського мистецтва. Інші - створені в Новгороді, Пскові, Ростові та інших містах - дуже своєрідні, самобутні. Творчість Андрія Рубльова є одночасно і прекрасною спадщиною традицій Візантії, і охоплює в собі найважливіші слов’янські риси. Вершина творчості А.Рубльова – ікона «Трійця».

Домашнє завдання

Скласти розповідь про ікони, що у вас вдома.

Дякую за роботу!

Урок № 4 ( за 13.04/15.04.20)

Тема. Дзвони. Дзвонове мистецтво.

Матеріал для опрацювання

Чи знаєте ви, що в народі кажуть: храм – це молитва в камені, дзвін – молитва в звуці, а ікона – молитва у фарбах.

Багатьом з вас доводилося чути величний голос дзвонів і бачити ікони. Це – мистецтво особливе. І відчуття людини, яка чує дзвін або дивиться на ікону, – теж особливі, не схожі с повсякденними емоціями і переживаннями.

Згадайте свої відчуття (урочистість, захоплення, хвилювання) Мабуть, немає людей, байдужих до дзвонової музики та до іконопису, всі ми, хоча б на мить, та відчуваємо в серці щось таємниче.

Як виник дзвін? Чому дзвони такої форми? На що схожі дзвони?- попередня дискусія з учнями.

Дзвін, що за традицією в богослужбовій літературі називається кампан, має своє походження від італійської провінції Кампанья, звідки поширилось мистецтво виготовлення дзвонів.

Вчитель пропонує учням поміркувати про таємницю виникнення дзвону за однією з легенд:

Наталія Скакун

Колокол-колокольчик

Шел по полю мудрец, воспевал красоту

Тех цветов,что украсили поле.

Восхищался старик – в них не сила людей,

В них прославлена Божия воля.

Шел мудрец и молился от сердца Тому,

Кто весь мир этот создал прекрасный.

Шел мудрец, возносил благодарность Тому,

Чьи старанья отнюдь не напрасны.

Вдруг услышал старик, что-то прямо в траве

Зазвенело молению вторя. Словно чудо открылось

Вдруг взору его – колокольчиков синее море.

Нежный звук разливался, как ангельський хор,

Что поет Богородице Деве. И казалось:

Мелодии всюду его: и на грешной земле, и на небе.

- Вот бы людям такую красу донести,

Чтобы сердце их в радости билось.

Чтобы страх разогнать, чтоб уверенность дать –

Чтобы это навеки продлилось.

Благодать, благодать! Как ее унести?

Передать, сохранить и не бросить?

Наклонился старик, колокольчик сорвал

И отправился к мастеру с просьбой:

- Мастер! Мастер! Ты видишь цветок?

Он бесценен. Он – хрупок и нежен.

Ты возьми серебро да и вылей другой:

Много больше, сильнее, чем прежний.

Пусть он силой своей возвещает всем нам

«С нами – Бог, Его слава и сила!»

Чтобы Божия истина козни и зло

Силой звука добра победила.

Вдохновленный литейщик взял в руки цветок –

Вскоре колокол первый родился, а за ним и второй,

Следом – третий. И так род могучих собратьев продлился.

Дзвін можна порівняти з людиною: як і людина, дзвін народжується; його батьки – вправні майстри, які багато вкладають у свій витвір; життя дзвона може бути славним, корисним або тихим, непримітним; смерть дзвона – трагічна, славна, неочікувана…

Для віруючих існують різні засоби спілкування з Богом, до яких належать храм, ікона, дзвін, який часто називають «церковним голосом». Немає людей, байдужих до «церковної музики», і навіть в повсякденному житті, почувши дзвін, ми, хоча б на мить, зупинимося і прислухаємося до нього. Дзвін для християнина - це не тільки час богослужіння, з ним пов'язані всі урочистості, радощі й години смутку.
Перша поява дзвонів відноситься до глибокої давнини. Виготовляти дзвони і користуватися ними почали ще єгиптяни, євреї, римляни. На Сході дзвони були відомі в Китаї та Японії. У стародавні часи дзвони були зовсім невеликих розмірів і їх клепали з листового заліза, а потім з листової міді та бронзи.
Коли дзвони почали вживатися у християнському богослужінні, достеменно невідомо. Під час гонінь на християн про вживання дзвонів не могло бути й мови, так як перші християни збиралися на молитву таємно від влади. Їх скликали на богослужіння особливі люди, які називалися народозбирателями. Перше застосування дзвонів у християнському богослужінні церковний переказ відносить до свт. Павлина, єпископа Ноланского (353-431). Як свідчить легенда, у ві сні єпископ бачив янгола з дзвіночками, який видавав чудесні звуки. Польові квіти дзвіночки, підказали свт. Павлину форму дзвонів, які і були вжиті при богослужінні.

На християнському Сході дзвони з'явилися лише у другій половині IX століття, коли на прохання імператора Василя Македонянина (867-886) з Константинополя надіслали 12 дзвонів для новозбудованої церкви. Через 500 років дзвони міцно увійшли до вжитку у всіх християнських храмах Сходу.

На Русі дзвони вперше з'явилися з прийняттям християнства. Перша літописна згадка про дзвони на Русі відноситься до 988 року, тобто в самий час Хрещення Русі. В Києві були дзвони при Успенській та Ірининській церквах. В Новгороді дзвони згадуються при храмі св. Софії в самому початку XI століття. Тоді ж вперше стали дзвонити в храмах Полоцька, Новгород-Сіверського та Володимира на Клязьмі.

Нова сторінка в історії дзвонарської справи починається в другій половині XV століття, коли до Москви прибув італійський інженер та будівельник Аристотель Фіорованті. Він влаштував «гарматний двір», де відливали гармати та дзвони. На початку XVI століття майстри з успіхом освоїли ливарну справу і навіть багато в чому перевершили своїх іноземних вчителів. У цей час формується особливий тип вітчизняних дзвонів, система кріплень, особлива форма і склад дзвонової міді.

Благовіст

Благовістом називають удари в один великий дзвін. Цим дзвоном віруючі скликаються в храм для участі в богослужінні. Благовістом цей дзвін називається тому, що ним сповіщається добра звістка про початок богослужіння. Здійснюється благовіст так: спочатку роблять три повільних, протяжних удари (доки не припиниться звук дзвону), а вже потім слідують удари. Якщо дзвін дуже великого або величезного розміру, то ці удари роблять звисаючим билом в обидва краї дзвону. Якщо ж дзвін порівняно невеликий, то в такому разі било притягається мотузкою досить близько до його краю, на мотузку кладеться дошка і натиском ноги роблять удари. Благовіст у свою чергу поділяється на два види: Звичайний, або частий, і проводиться найбільшим дзвоном; та пісний, або рідкий, проводиться меншим за величиною дзвоном, в дні неділі Великого Посту.

Дзвін

Власне дзвоном називається дзвін, коли дзвонять відразу в усі дзвони, або ж у кілька дзвонів. Дзвін у всі дзвони розрізнюється: 1. Тризвон - це дзвін у всі дзвони, потім маленька перерва, і другий дзвін у всі дзвони, знову маленька перерва, і третій раз дзвін у всі дзвони, тобто дзвін у всі дзвони тричі, або дзвін у три прийоми. Тризвін висловлює собою християнську радість, урочистість. У наш час тризвоном стали називати не тільки дзвін у всі дзвони тричі, але, взагалі, дзвін у всі дзвони. 2. Двузвон - це дзвін у всі дзвони двічі, в два прийоми. 3. Перезвін - це удари по черзі в кожен дзвін (по одному, або по декілька ударів в кожен дзвін), починаючи з великого й аж до малого, і так повторюють багато разів. 4. Перебір - це повільний дзвін по черзі в кожен дзвін по одному разу, починаючи з самого малого й аж до великого, а після удару у великий дзвін, ударяють у всі дзвони разом разом, і так повторюють багато разів.

Дзвонове мистецтво

Драматично склалася доля дзвонового мистецтва на Україні. З приходом радянської влади були повністю зруйновані тисячі храмів, а разом з ними знищені мільйони ікон, віддано в переплавку або продано за кордон практично все дзвонове багатство. За короткий час була загублена унікальна колекція церковного майна, що дбайливо збиралося протягом кількох століть.
В сучасному світі йде відновлення старих та будівництво нових храмів, створюються парафії та монастирі. Відкрилося багато реставраційних майстерень та іконописних шкіл.

Набагато складніше було з відродженням дзвінниць. При підготовці до святкування 1000-річчя хрещення Київської Русі (1988р) з'ясувалося, що в країні катастрофічно невистачає дзвонів. Більш того, за роки забуття були втрачені секрети дзвонового ливарства. Слов’янський дзвін завжди відрізнявся надзвичайною мелодійністю та багатством тембру. Сучасним майстрам, які зважилися відродити дзвонове мистецтво, довелося по крихтах збирати всі тонкощі виготовлення дзвонів.

В даний час декілька найбільших підприємств успішно освоїли лиття дзвонів: В Україні це ПрАО «Донецксталь» - м.Донецьк, ООО Эллада-Н – м. Полтава. Сучасні технології дозволяють відливати не тільки нові, але і відтворювати точні копії стародавніх дзвонів, включаючи їх звучання.

Завдяки нашим умільцям, дзвін лунає зараз не тільки в наших містах і селах, але і в храмах Японії, Білорусі, Канади, Польщі, США, Сербії - скрізь, де живе православний люд.

Мелодії дзвону «лікують духовно і фізично»

Оздоровлення від дзвонів доведено наукою і підтверджено історією. Адже у страшні часи панування епідемій тифу та холери наші пращури недарма вдень і вночі безперестанку били у дзвони – так вони знищували віруси й мікроби, якими було насичене повітря. Відомі випадки, коли люди, регулярно слухаючи дзвін, позбувалися глухоти, німоти, астми, заїкання, й навіть виразкової хвороби. Оздоровча сила церковного дзвону підтверджена і науковцями з міста Рівне. Для прикладу: в Почаївській лаврі існує традиція ставити недужих під великий Лаврський дзвін, .

Співробітники кафедри фізики НУВГП підтвердили, що дзвін дійсно пригнічує розвиток хвороботворчих мікробів та вірусів. Відбувається це внаслідок того, що ритмічні удари на дзвіниці порушують спокій мікролептонів – надлегких частинок, якими оточені всі матеріальні предмети. Ці частки починають рухатися у повітрі, генеруючи при цьому мікролептонні поля, які розривають жорсткі молекулярні зв'язки і видаляють шкідливі ізотопи. А саме ці ізотопи призводять до виникнення хвороб. Дзвін – голос Бога, що міцно відбивається у нашому сумлінні та пригадує нам про нашу приналежність до іншого життя у вічності. Дзвін – духовна сила, що зв'язує нас із вічністю.

Дати відповіді на запитання:

Що ви розумієте під висловом «дзвонове мистецтво»?

Що ви запам'ятали про походження дзвонів?

Дякую за роботу!

Урок 1 (за 16/18.03. 2020.)
Тема. Заповідь Х. «Не бажай нічого, що належить

ближньому твоєму…»

Про нечистоту помислів і боротьбу з ними. Заздрість.

Матеріал для опрацювання

Дайте відповіді на запитання:

· Як ви ставитеся до успіхів своїх друзів?

· Що ви відчуваєте й що робите, коли бачите нову гарну річ у свого друга?

· Чому, на вашу думку, треба вміти розділяти радість ближніх?

Вправа «Асоціації»

Підбиріть якнайбільше асоціацій до слова «влада».

Сьогодні ми з вами поговоримо про владу. Ви здивовані? До чого тут влада, коли ми вивчаємо Божі заповіді? Не дивуйтеся. Ми говоритимемо про саму найвищу владу в світі – вміння володіти собою. Ще в давньому Римі говорили: «Володіти собою – ось найвища влада». Можна навчитися контролювати свої вчинки, і намагатися виконувати 9 заповідей, які ми розглядали на попередніх уроках. Але дуже важко контролювати свої думки. Саме про контроль над своїми думками й бажаннями нам говорить десята заповідь. Звучить вона так: "Не пожадай жінки твого ближнього. Не зазіхай на дім твого ближнього, ні на поле його, ні на раба, ні на рабиню його, ні на вола, ні на осла його, ні на будь-що, що належить до твого ближнього". Дуже часто цю заповідь розуміють в найкоротшій формі: "Не заздри".

Технологія аналізу тексту

Учням пропонується прочитати текст і дати відповідь на запитання:

· Чим Х заповідь відрізняється від інших?

· Чи є схожість між Х заповіддю і заповідями Нового Завіту?

Десята заповідь не просто забороняє робити щось недобре і неправильне по відношенню до інших, до людей, що оточують нас, але й пропонує звернути увагу на внутрішній стан душі людини: на бажання і думки, тобто обмежує зло в людському серці, торкається внутрішнього світу, і затверджує на міцній основі наші добрі відносини з ближніми.

Вправа «Доповни інформацію»

Учні читають текст про різні прояви заздрості , доповнюють його і складають таблицю:

Прояви заздрості	Приклади
Скорбота про успіхи ближнього	Друг отримує кращі оцінки…

Поміркуйте:

Чому заздрість є руйнівною силою?

Кому шкодить заздрість?

Запитання:

· Як справитися з проблемою заздрості?

· Чи є ліки від заздрості.?

Робота з текстом

Учні читають приклади заздрості з Біблії. Надається завдання зробити висновки щодо наслідків заздрості.

Метод демонстрації

Вправа «Створи правило»

Перегляньте відеоролик «Окно» на пісню Світлани Копиловой про заздрість.

http://www.svetlana-kopylova.ru/

Завдання: придумати правила життя, які б допомогли позбавитися від заздрості.

Вправа «Оціни висловлювання»

Із запропонованого списку висловлювань відомих людей, виберіть одне, яке, на вашу думку, найкраще розкриває значення Х заповіді для вас. Обґрунтуйте ваш вибір перед класом.

· Любов є не що інше, як бажання щастя іншій особі. (Д.Юм)

· Те, що є в людині, поза сумнівом, важливіше того, що є в людини.

(А. Шопенгауер)

· Є два бажання, здійснення яких може скласти справжнє щастя людини,- бути корисним і мати спокійне сумління. (Л. М. Толстой)

· Не можна заподіяти шкоду ближньому своєму, не скоївши ураження собі. Коли помщаєшся ти своєму ворогові, то зовні й завдаєш йому шкоди й збитків, але душі своїй значно гірше створюєш. Не можеш ворогові своєму вчинити зле без порушення принципів совісті й нашкодити йому в малому, не нашкодивши собі у великому.

(Віталій, студент)

· Хто багато має? Той, хто мало бажає. Жадання наше у своїх прагненнях наскільки безмірне, що той, хто йде за ним, ніколи досягти задоволення не зможе; хто ж не заохочується ним, той усе покинути мусить… Якщо все це зневажаєш, то знаходиш самого себе, якщо любиш це, самого себе губиш. (Віталій, студент)

· Не підкоряйся пожадливості марній більше, ніж розумові, оскільки та думка помилкова, яка раніше починається з бажання, а не з розуму.

(Віталій, студент)

· Легше позбутися першого бажання, ніж задовольнити все те, що воно тягне за собою. (Франклін)

· Біднякові не вистачає чимало, скнарі бракує геть усього.(Публій Сір)

· Бідняк, позбавлений пожадливості, володіє найвищим скарбом: він володіє самим собою. (Франс)

· Міцніший той, хто бажання перемагає, а не воїнів. Лише той лютий та хоробрий, хто себе подолає. (Арістотель)

· Хто наміряється досягти всього, ніколи не досягне досконалості.

(Рамлер)

· Людина мусить бути володарем своєї волі та рабом своєї совісті.

(Східна мудрість)

Заповніть таблицю

№ заповіді	Зміст заповіді	Види її порушень	Справи по виконанню заповіді
Х

Вправа «Незакінчене речення»

Продовжіть речення:

- Сьогодні я дізнався….

- Було цікаво….

- Я зміг…

- Тепер я можу…

- Я набув….

- Я спробував…

- Я зрозумів, що….

- У мене вийшло…

VIII. Домашнє завдання

· Обговорити з батьками зміст і суть дев’ятої заповіді.

Відповіді на запитання та виконанні завдання додавайте до коментарів

Урок 2( за 23.03/25.03.2020)

Тема: Молитва у камені. Церковна архітектура.

Найвідоміші церкви в Україні

Матеріал для опрацювання

Прочитайте уривок з роману Олеся Гончара «Собор»

Вночі собор ніби ще величавіший, ніж удень. І ніколи не набридає на нього дивитись. Один із тих велетів тисячолітніх, що розкидані по всій планеті, то мов похмурі цитаделі стоять з щілинами вікон-бійниць, то стрільчастими шпилями десь черкаються хмар, то в розлогих опуклостях бань відтворюють образ неба… Серед людських поколінь, серед текучих віків височать незрушно, окликавши себе символами – вподобами, кам’яними химерами, вкарбувавши в собі пристрасті епох. І коли ті, далекі, прийдущі, виринувши з глибин всесвіту, наблизяться колись до нашої планети, перше, що їх здивує, безсумнівно, будуть…собори! І вони, інозоряні, теж стануть дошукуватись тайни пропорцій, ідеального суголосся думки і матеріалу, шукатимуть ніким досі не розгадані формули вічної краси!

- Як ви вважаєте, якою є головна думка цього уривку?

Текст до опрацювання:

Храм Божий стоїть над світом, як дороговказ, як знак вічності в цьому нестійкому і крихкому, як скло, житті. Найвищий сенс християнства - в богослужінні, в молитовному єднанні з самим Господом. Вже перші київські князі розуміли, що храм – це дім Божий, найвища можливість прикрасити і прославити свій град, свою землю і свій народ у духовній єдності з Богом.

Поклоняючись живому Богу, наші пращури на місцях язичницьких капищ, у священних гаях та дібровах, на давніх могилах стали створювати нові святині. Приблизно через тридцять років після хрещення не тільки в самому Києві, а й у багатьох місцях іноземців дивували чудові церкви, яких налічувалося більше 400.

Храм і для сучасного українця – це немовби послання із далеких віків. Цілі віки наші предки дивилися на свої храми ясним поглядом, тихо раділи, берегли їх, прикрашали іконами, різьбленими іконостасами, коштовними предметами.

Протягом віків, коли наш народ терпів гноблення і приниження, храми поєднували, були немовби таємничим містком між людиною та Богом. Церковна архітектура – це музика у камені – окраса кожного міста, селища, села – нашої рідної землі. Саме сюди лине народ на свята: помолитися Богу, вшанувати пам'ять святих, радіти світлій події; сюди прагне і серце у печалі й скорботі, щоб втішитися, отримати допомогу, відродитися до життя у вірі, надії і любові.

Церква піклується про віруючого протягом усього життя. Тут немовля охрестили, тут людина молиться за своїх близьких, коли вже доросла… Тобто, храм – це особливе місце, яке спеціально призначене для: зустрічі та спілкування з Богом кожної людини через: молитву, богослужіння, таїнства

1. Яке призначення храму?

2. В чому полягає особливість храму як архітектурної споруди?

3. Як називаються перші кам’яні собори Київської Русі?

4. Для чого, або для кого потрібно зберігати храми?

Історичний екскурс

Храмове будівництво Київської Русі складається з трьох періодів:

3. ХІІ – початок ХІІІ століття – позначений рядом стилістичних напрямків у храмовому будівництві. Параметри храмів зменшуються, що пояснюється обмеженими економічними можливостями феодальних володінь. У ХІІ столітті знесилені феодальними міжусобицями давньоруські князівства не змогли відбити татаро-монгольську навалу, що на тривалий час затримала їх економічний і культурний розвиток.

4. У ХІV – першій половині ХVII столітті на розорених землях український народ відстоював свою незалежність. Починають зводитися монастирі-фортеці. Функціями захисту від ворога наділяються також храми, які будуються за межами укріплень. Наприклад, Покровська церква у селі Сурківці.

5. Економічне піднесення та успіхи сприяє і розвитку будівництва. В Україні створюється напрямок українського бароко. Церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври, Покровський собор у Харкові, Воскресенська церква у Сумах.

6. Архітектура мурованих церков ХVII-ХVIII століть наслідувала традиції народного дерев’яного будівництва, і було це явищем досить поширеним, оскільки базувалося воно на більш глибинному корінні народних традицій.

7. Доба архітектури класицизму в храмовому будівництві, що охоплює період з кінця ХVIII до ХІХ століття, позначається професіоналізмом. Створення багатьох храмових споруд цього періоду пов’язано з іменами професійних архітекторів, таких зодчих, як С.Ковнір, І.Григорович-Барський, Й.Г.Шедель, В.Растреллі. Характерним для споруд цього періоду є простота вирішення і стриманість декоративного оформлення.

8. Модерн – напрямок, яких характеризується стилістичною строкатістю. Період – ХІХ-ХХ століття. У цей час зведені Володимирский собор у Києві,Троїцька церква у Сумах.

Закріплення наданої інформації

Підтвердіть або спростуйте думку, обов’язково обґрунтовуючи її.

Храми у Київській Русі будувалися з примхи князів.

Основним стилем храмобудування в Україні в усі часи було бароко.

Храм Божий – не тільки архітектурна споруда, а й святе місце.

Храм – це місце особливе і туди мають приходити особливі люди.

Храмові споруди епохи Київської Русі свідчать про високий рівень будівництва з каменю.

Храмобудівництво періоду монголо-татарської навали визнало певного стилістичного розвитку.

Революційні потрясіння початку ХХ століття негативно вплинули на розвиток церковної архітектури на Україні.

Запам'ятай

Каплиця – невелика храмова будівля без приміщення для вівтаря. /зображення/

Пошукова робота

За допомогою інтернет ресурсів ознайомтесь з інформацію про наступні перлини православної архітектури:

Десятинна церква

Софія Київська

Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври

Михайлівський собор Михайлівського Золотоверхого монастиря

Володимирський собор

Церква Святого апостола Андрія Первозванного

Борисоглебський собор у м.Чернігові

Іллінська церква в Суботові

Творче завдання ( за бажанням)

Зробити світлину й зібрати інформацію про храм, який є у нашому місті

Відповіді на запитання та виконані завдання додавайте до коментарів

Урок № 3 (за 08.04.20/06.04.20)

Тема уроку. Молитва у музиці. Церковні піснеспіви. Духовна і світська музика. Народні піснеспіви християнського змісту: колядки, щедрівки, псалми.

Матеріл для опрцювання:

Коли ми чуємо музичний твір, ми сприймаємо його спочатку на рівні «подобається-не подобається», рівні симпатії-антипатії. Та хіба можливо сприймати речі, явища та почуття тільки таким чином? Звісно, що ні. Мабуть, треба вміти аргументувати, чому саме той чи інший твір стає «твоїм», близькім, зрозумілим, рідним… І для цього нам повинні слова – це ви вже зрозуміли з попередньої вправи. Та чи тільки мелодія сприймається нами у пісні? Звісно, ні. Ми вслухаємося у слова.

Чи знаєте ви приклади народних піснеспівів християнського змісту?

Колядки і щедрівки – улюблені пісні до свята Різдва та Нового року.

Домашнє завдання

Навести приклад музичного твору будь-якого жанру з духовним змістом.

Мої ближні	У чому виявляється моя турбота про них?
батьки
інші члени родини
однокласники

*Сіяч доброго зерна*
*Поле*
*Добре зерно (пшениця)*
*Плевели (кукіль)*
*Ворог, що посіяв кукіль*
*Жнива* .
*Женці*